Новинка "Чужа іграшка"
Привіт-привіт! А я до вас із студентською новиночкою! Цікаво? Тоді тримайте!
Анотація:
Вступ до університету. Нові знайомства, веселе самостійне життя. Перша справжня закоханість. Тільки от я примудрилася закохатися в того, хто уже має дівчину. І не звичайну студентку, а стервезну викладачку, яка ледве не завалює мене на сесії. Я гадала, що проти неї у мене нуль шансів, втім Натан все ж помічає мене. І навіть робить незвичайний, приємний подарунок на день народження. Та з кожною нашою зустріччю складається враження, ніби він грається зі мною.
І коли я вже збираюся розірвати ці стосунки, хлопець розповідає мені свою таємницю.
Уривок 1:
— Данко! — Жанна взяла мене попід руку, змусивши спуститися з небес на землю. ЇЇ подруги уже не було.
— Здається, мені дехто сподобався…
— Справді? — й без того щаслива кузина розвеселилася ще більше. — І хто ж?
— Він, — показала пальцем на мотоцикл і змовницьки всміхнулася.
— О, ні, сестро, забудь, — серйозно промовила Жанна, припинивши усміхатися.
Уривок 2:
“Як ти там? Юлька так і не вийшла?” — написала Жанна.
“Будьмо реалістами — вона не вийде. Взагалі не розумію навіщо сиджу тут. Голодна, як чорт. І зла. Хочеться їй по пиці надавати.”
“Чекай. Вона любить наполегливих.”
Втомлено застогнавши, сповзла по стіні й, підклавши конспект під дупу, сіла прямо біля її дверей. Могла б хоч стілець тут поставити, видра така. Я не єдина, хто годинами стирчить тут час від часу.
Поклацала трохи в телефоні, який дуже швидко розрядився й вимкнувся. А потім просто дивилася на стіну, яка знаходилася навпроти мене, думаючи про те, чому я така невдаха.
Почувши вдалині кроки, навіть не поворухнулася. Настільки втомилася від усього цього, що було наплювати на те, що про мене подумають інші. Продовжувала дивитися на стіну аж до того часу, як переді мною з'явилися чорні шкіряні мотоботи.
Серце на мить рухнуло в п'ятки. Звісно ж, хто іще міг прийти до Юльки так пізно ввечері в останній день сесії, як не Натан Лазаревський?
Несміливо підвела погляд і зазирнула в гарні сині очі, в яких побачила щире співчуття. Втім, старшокурсник не промовив ані слова, а я відвела погляд назад на стіну. Відчинивши двері, Натан зайшов до Юльки й одразу привітався. Зачинив двері й став щось говорити їй своїм гарним низьким голосом, який за весь семестр я чула всього вдруге. Слів розібрати не могла, та все одно чомусь відчувала хвилювання. Мабуть, через те, що цей хлопець подобався мені.
Також не забувайте про книжечку "Лист до мажора", яка от-от завершиться! Залишилося всього декілька днів! Тож ви ще маєте можливість придбати її за низькою ціною. Після завершення книга деякий час буде на модерації, тому придбати її буде неможливо.
До речі, в моїй групі на Фейсбук ви можете взяти участь в розіграші промокодів на цю книжечку.
Усім гарного настрою!
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх як швидко сесія підкралася)))
Тетяна Маркова, Уже сьогодні ввечері❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати