...

В обмеженому просторі сирої печери Аміра почала втрачати зв’язок з реальністю під впливом чаду та шуму. Вона вже не розуміла що відбувається, чоловік здавався їй духом який носиться з кутка в куток прискорюючись та сповільнюючись. Димка застилала очі, рухи чи то духа, чи людини обривались незавершеними, та виникали розпочатими. Аж ось стало тихо – бубон замовк, та ще вчувався гул, що лунав від стіни до стіни, стихаючи. Обриси Гостомисла стали чіткішими – він зняв зі стіни акінак, дістав його з піхов, Аміра закрила очі.

–        До зустрічі, люба – Гостомисл одним рухом відсік своїй жінці голову...

Читати далі.