Оновлення не буде?

Любі мої, я дуже сподіваюся, що зараз не підводжу вас. Мені здається, що багато хто чекає нового циклу та продовження «Почуття провини», проте через деякі обставини я візьму міні перерву у писемнецтві. Я обіцяю, що цього місяця повернуся і буду писати у телеграмі для вас та спілкуватися з вами, але викладання новинок на цей період не буде.

Сподіваюся, що не сильно ви й засмутитеся)

Бачу, що в блозі ви не полюбляєте відповідати, тому думаю, що більше не має сенсу сюди писати, можливо пізніше знову писатиму сюди. Усі новинки дізнавайтеся у моєму телеграмі та інстаграмі (натиснувши на слова, перейдете на сторінки), де ви більше активніші, тому раджу підписатися на ці соціальні мережі.

З повагою, Віталіна Лі

Дякую, усім, хто любить мою творчість та завжди, хоч якусь реакцію ставить

Усім бажаю гарного

та мирного дня!

Ваша, Віталіна Лі

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

В житті всяке буває!

Віталіна Лі
04.01.2024, 12:37:52

Мері та Грег Шевченки, Ваша правда) Сподіваюся, що швидко повернуся, а поки запрошую у свій телеграм)❤️

Інші блоги
Гра почалася
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Ну що ж, майже три години тому вийшла глава, яку переварити не так просто. Вперше за десять років з Марини злетіли маски, і можна подумати, що це вина (чи заслуга) Сергія. Можна припустити,
Блог з позиції читача ✨️
(так, тьотю знову потягнуло на нехудожку, не звертайте уваги ☺️) Ми ж всі не тільки автори, а ще й читачі. Тож сьогодні буде блог з позиції людини, яка читає на саміздаті багато різножанрової літератури, в тому числі
Спіймала гарне число❤
Несподівано спіймала кругленьке число переглядів на своїй книзі "Червоний"! Тож неймовірно вдячна усім, хто читає! А я принагідно хочу нагадати, що: ❤Книга бере участь у конкурсі дарк романів, тож буду рада
Нарешті зустріч з сином...
— Якого біса вона тут робить?! — випльовує Єгор, і від його слів Діана здригається. — Артуре Филиповичу, що це за цирк? Єгор робить крок уперед, його кулаки стиснуті, він у сказі, а Карина поруч із ним виглядає розгубленою
Діана йде к цілі...
— Дивись, — шепоче він, і я відчуваю його дихання на своїй шиї. — Он там, між канадськими ялинами. Він указує на гостьовий будиночок — витончену будівлю зі світлого каменю, оточену екзотичними хвойними деревами. —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше