Привіт. Сьогодні хочу потішити буктрейлером на авантюрно-любовну історію ""Шляхетний" ескорт", де на долю героїні випало непросте випробування, адже на неї заклалися чоловіки, які заради виграшу не дають їй проходу. Не про таких залицяльників мріяла наша Аделіна, і про це парі вона знає. І оскільки уникнути настирливих кавалерів, серед яких ще й її колишній, все одно б не вдалося, вона вирішує скористатися своїм положенням. Але чи вдасться їй обійти чоловіків, які не вміють програвати?

Якщо читали останню главу, то вже помітили, з яким гуркотом розлетівся план героїні щодо спокусника Ореста. Залишу невеликий уривок нижче. Тепер Аделіна вже не впевнена у своїх силах, а тиск на неї все більше посилюється. Тож чим це. зрештою, закінчиться? 

Впевнена, історія видасться Вам захопливою і непередбачуваною. Тож тисніть на обкладинку, щоб перейти до роману.

УРИВОК:

Прокручуюся попід його рукою й спиною впираюся в міцний торс. За характером і поведінкою, до речі, Орест як чоловік мені не до смаку, але зовнішність у нього приваблива, треба зізнатися. Тож торкатися цього чоловіка змушувати себе не доводиться. Крім того, відчуваю, що тяга взаємна. І хоч Орест переслідує ціль виграти парі, все одно не відмовився б провести декілька спільних ночей навіть задарма.

– Що ж, Адо, нічого не маю проти такої імпровізації. 

Він втішливо усміхається, не здогадуючись, що віддав всі козирі в мої руки. А я тріумфую… В’юся біля нього, спокушаю гнучкими рухами, які насправді не мають нічого спільного з танго, але на це байдуже, крім того, пускаю грайливі погляди, немов стріли. Але як тільки Орест намагається наблизитись, щоразу щастить крутнутись від нього, перетворюючи це у гру “злови мене, якщо зможеш”. 

А коли час наближається до фінальної ноти, я притискаюся всім тілом до свого збудженого партнера й повільно прогинаюся назад в той час, як його рука мене міцно обхоплює за спину. Підійматись не кваплюся. Дихання пришвидшене, бо танцюємо вже дуже давно. Ця мить могла б бути найкращою для палкого поцілунку й Орест навіть сам починає нагинатися до мене, як за своїм хитромудрим планом, схиляюся ще нижче, аби після цього різко виринути з обіймів і тицьнути на годинник, прощаючись. Але його руки враз міцніше обхоплюють мене, і я фізично не можу вирватися з цього капкану. Лиш встигаю від розгублення ще глибше вдихнути, як його губи накривають мої і зминають у пристрасному поцілунку. 

Я програла. План розсипався – і тепер ми цілуємося. Вирватись шансів немає. Чоловік біля мене досить настирливий, тому довго не відпускає, все тісніше притискаючи до себе, немов відчуваючи, що хочу втекти. 

 - Мої соц.мережі, де є багато цікавинок -   

Ваша Кейтрін Шкроб❤️