Цитую.) Макс

Сьогодні в нас день цитування, тому ловіть ще одну порцію ✨️

- Ось ви де! - їх наздогнав Макс. Його комбінезон був забруднений у щось чорне, і руки також. - Це мастило, - прокоментував він, обернувшись до Діани. - А тобі, бро, я забороняю наближатися до техніки взагалі! Ти нащо панель приборів розібрав, га?
- Там почало щось барахлити... - Майк почухав за потилицею, а очі так і забігали туди-сюди.
- Почало щось барахлити, кажеш... 
- Я прочитав уважно інструкцію, вивчив будову літальної машини...
- Нащось розібрав панель, а назад зібрати до купи не зміг, агась. На практиці все виглядає не так, як на картинці, уявляєш! Перш ніж лізти в саму панель, потрібно було перевірити масло, братан. А ти так нелюдяно до техніки підступився! Тут же, як із дівчиною, ніжність треба.
- Зараз як дам тобі ніжність! 
- Не кип'ятись, бро. Я масло замінив, а панель пізніше складу, якщо всі детальки, звісно, на місці. Дупою чую, ти там копирсався не просто так і щось-таки зламав.
Майк замахнувся для удару ліктем, але вчасно схаменувся: видно, боявся забруднитися. 
- Максе, ти нестерпний.
- Це я то нестерпний? Я сама доброта. По-хорошому, руки тобі повідривати за таке треба, звірюга! А ще біля приборки валялися шматки від розбитого посуду... - добив Макс, підозріло змірявши Майка поглядом. - Оце так збіг, не знаходиш?
Майк закотив очі під лоба:
- Нічого від тебе не приховаєш. Розкусив мене, дідько! Так, я пив каву і вирубився. Зізнаюсь, не каюсь, - він поклав праву руку на серце.
- Ідіот! Хто засинає, п'ючи каву?
- Той, у кого проблеми зі сном?
- Відпад! Лади, сподіватимемося, там нічого важливого не накрилося. Пізніше розберуся. А зараз піду встановлю те, що ти просив, у кімнаті Діанки. 
- Біжи, і то скоріше.
Макс махнув рукою на прощання і попрямував у зворотному напрямку. 

P.s. Читачі відмічають, що Макс дуже хороший персонаж. І це правда. Скажу по-секрету, він першим проявив ініціативу, щоб подружитися з Майком. Вони навчалися в одному класі з 4-х років. (Вони - Пори року. І навчання в них з 4-х років, ага). Але Майк тоді окрім Дена нікого не бачив. А потім, після смерті батьків, у віці шести років Майк став заручником улюбленої замкової вежі і навчався індивідуально. Але в замок час від часу приїжджали учні і на заняття до дьдька Любомира, і на тренування.

Майк не бачив, яким Ден був у школі, а Макс бачив. І коли Ден поступив дуже підло з Майком (їм було 12), їхня дружба розвалилася назавжди. "Немає найгіршого ворога, ніж найкращий друг". 
Майк перестав будь-кому довіряти, особливо Літнім. Максові довелося тяжко постаратися, щоб завоювати довіру. Та й то Майк тримає його на відстані. Сподіваюсь, це помітно.