Пролог в студію

Сьогодні о 15:00 запланована публікація прологу до другої частини Січової Академії - Курінь Буревісників. Невеличкий текст про таємниці старої справи Служби Осавулів, відгомін якої торкнеться Грома і його друзів.

Уривок для ознайомлення:

— Це не аксіома, осавуле. — голос Медеї тремтів, але з кожним словом вона набирала впевненості. Можливо вхопила в його словах відгомін надії. — Батьки не визначають долю дітей. Я впевнена, що вона здатна прожити цілком нормальне життя. Ти ж любиш такі ігри, я знаю. Грати долями людей. Ризикові операції з непередбаченим кінцем. Давай зіграємо? Побачимо хто з нас мав рацію.

 

— Жодних гарантій і найвищі ставки? На жаль ви не побачите, хто з нас був ближчий до істини.

 

— Лиш смерть є істина. Я побачу, зроблю усе, аби побачити.

 

Тепер мовчання тримав осавул, відкинувшись на спинку стільця та задумливо занурившись у роздуми. Медея не відводила від нього очей очікуючи на його рішення. Качур тихенько складав до купи стоси паперів перед собою та повільно розклав в потрібному порядку поруч з собою. Він мав достатньо часу аби перевірити загостреність олівців та навіть заточити автоперо, яким писали лише державні документи. Потім від нудьги почав протирати сталеву клямру на грудях, а потім і шеврон на якому розташовувалася срібна зірка.

 

— Капітан Качур, далі за протоколом. — нарешті наказав Крук і вийшов з приміщення. Медея провела його сповненим відчаю поглядом.

 

— Пані Медея, все сказане вами буде зафіксовано в ході розмови і передано військовому Трибуналу. Ви вправі мовчати, вправі просити захисту юстиціарів, в праві сповідатись… — почав монотонно бубоніти Качур, починаючі нарешті процедуру, до якої він все підготував

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
"Відьма" на сайті + Красень! + попередження!
Він помилився. І щось всередині так гучно кричало, що він вчиняє помилки знову і знову, що в Ренара заболіла голова. А цього відчуття демон вже й не пам'ятав. Стояв біля вікна, дивився, як Лівія у чорному пальті стрімко йде
Історія Тери продовжується!
? Дорогі мої читачі! Хочу трохи пояснити ситуацію з виходом розділів. Останнім часом я публікувала їх не так регулярно, як хотілося б, а між оновленнями іноді були досить великі перерви. Причина проста — мені бракувало
А їм байдуже на інших...
Мотоцикл помчав уперед. Сонце лише трохи сховалося за обрій, надворі ще було досить світло, тому виїхати непоміченими їм не вдалося. З одного боку визирала бабуся Надя, зітхаючи й хитаючи головою. Трохи далі на лавці
Дійсно, до чого всі ці прелюдії?
— З вами все гаразд? — стурбовано запитує мене Ліана, і тільки тоді я розумію, що застогнав уголос. Ще бракувало відкритися перед дівчиною, що я її хочу! А з іншого боку… Рано чи пізно вона опиниться в моєму ліжку.
“6 ТижнІв Хаосу” — 48 Годин До…
Ну що, мої любі, готові трохи втрутитися в історію? Перші п’ять розділів уже позаду, ми встигли познайомитися з героями, побачити початок їхнього протистояння та зрозуміти, що спокійного життя в них точно не буде. А це
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше