Міф чи реальність: Санта Клаус

Усім смаколиків❤️

За вікном зима, а я захопилась образом Санти. Тому вирішила дізнатись про нього трохи більше і розповісти вам) і була трохи здивована, дізнавшись, що... 

Добрий Санта-Клаус — із білою бородою, у червоному костюмі та шапочці, котрий прибуває з півночі на оленях із мішком за плечима, щоб покласти у панчохи подарунки під ялинку дітям. Таким ми всі звикли його бачити. Та насправді цей образ з‘явився лише у 1822 році. 

Прототип Санта-Клауса — це Святий Миколай Чудотворець, він же Угодник, який жив у III-IV столітті нашої ери у Малій Азії. Він походив із багатих християн і присвятив себе служінню Богу, став архієпископом міста Міри у Лікії (сучасна Туреччина).

А відома традиція, очікувати подарунки у панчохи з'явилася, коли він підкинув мішечки із золотом трьом сестрам-безприданницям (збіднілий батько зібрався продати дочок у бордель або насильно видати заміж). Миколай підкидав мішечки з монетами через вікно — таємно. Та так, що одного разу потрапив у панчоху… Втретє батько підстеріг благодійника і Санта перестав бути "таємним".

Та сам образ чоловіка закріпився. І вже у 17 столитті голандці призначали Миколая головним із роздавачів подарунків напередодні Різдва. У наступному столітті цей народ почав поступово переїзджати до Америки, де заснували місто — Новий Амстердам(пізніше Нью-Йорк). 

Разом з собою вони звісно привезли і традицію очікувати подарунків від Миколая. Проте називали чоловіка вони на свій манер "Sinter Кlaas". Місцеві ніяк не могли виговорити це ім‘я, тому їх мовою це звучало інакше. Як ви розумієте, ось так і з‘явився відомий всім Санта Клаус. 

Проте свого відомого образу він ще не мав. Його ми помітимо лише у 1822 році, коли прочитаємо вірша «Візит Святого Миколая» Климента Мура.  

У цьому віршику батько сімейства бачить, як у Різдвяну ніч "товстенький дідок-ельф", проїжджаючи на упряжці з восьми оленів, зупинився, через димар проник у будинок, напхав дитячі панчохи подарунками та відчалив, вигукнувши наостанок: "З Різдвом усіх!"

Відривок з віршу «Візит Святого Миколая» у перекладі: 

Його очі сяють, а щоки як ружа,
Той ніс – наче вишня, і посмішка дужа,
На вилицях ямки, коли чути сміх,
А борода́ й вуса – біліші за сніг.

Коли палить люльку – йде з рота димок,
Кружляє над ним, як святковий вінок.
Кремезна статура і є черевце,
До того ж він має округле лице.

Огрядний дідок так кумедно іде,
Я аж розсміявся, – й цим видав себе.
Тепер все пропало!? Я ще не збагнув,
А він обернувся і мені підморгнув.

Пізніше світ захопила справжня хвиля авторів, які надихались образом Санти. І Миколай Чудотворець перетворився на казкового героя.