Оповідання з конкурсу — 4. Мандарини з кісточками

Усім мандаринок ❤️ 

Нагадаю, що після завершення власного конкурсного оповідання, я почала читати роботи своїх колег. У своєму блозі я буду пропонувати вам книги, які мені сподобались і розповідати чому саме) це лише теплі пости без критики орфографії або пунктуації. Я зазначаю інформацію про сюжет, ідею та власне ставлення до твору. 

 

Чи вірити ви у новорічну магію? А пишите листи Діду Морозу? І навіть не кажіть мені тут, що це лише для діточок! Ви ж не такі жорстокі, щоб залишити власних янголів без роботи?)

Сьогодні я познайомлю вас з янголятками, які дуже полюбляють мандаринки в оповіданні моєї колеги Божени Квітень — Мандарини з кісточками або як зіпсувати Різдво

От сиділи Жоржик і Панті на ялинці, навіть не здогадаючись, яка праця на них чекає. Жоржик все про новорічну премію розмірковував. Коли маленька дівчинка на ім‘я Катруся вирішила загадати бажання. І не щось звичайне, а справжню маму! Одразу і собі, і таткові подаруночок, як то кажуть. 

Та ось тільки, як це бажання виконати нашим героям, коли Панті жодна кандидатка не подобається: 

— Затовста. 

— Захуда. 

— Стара. 

— Дитина зовсім. 

— Зависока. 

— Занизька. 

От і маєш. І як тут маму обирати? Та все ж таки бажання повинні здійснюватись, тому пропоную вам прочитати книгу і побачити це диво на власні очі. 

На мою думку, це саме те оповідання, щоб гарно провести день. Воно кумедне та світле, атмосферою Нового Року так і віє. Я це відчула, коли у Матвія все йшло не так: і бидильник не спрацював, і машина не поїхала. Все якось через мандаринку ;) та кінець кінцем, всіх очікує щасливий фінал. 

До того ж мені дуже сподобався сакральний сенс, який я помітила, коли одна з героїнь побажала більше ніколи не залишатись самій у такий день. Адже Різдво — це сімейне свято. І як на мене проводити його треба з найріднішими. 

А на сьогодні у мене все мої любі, очікуйте у нових постах ❤️ Гарних свят усім і не сумуйте) 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Якого книжкового антагоніста ви досі пам'ятаєте?
Вкотре впевнююся, що найбільше мені чіпляють антагоністи, які щиро вважають, що роблять правильну справу. Бо вони прагнуть змінити світ. Зробити його кращим, безпечнішим чи справедливішим. І іноді навіть важко сперечатися
Ох вже ті чоловіки...
І це все? Тільки коротке «Пробач…»? А в принципі, що я хотіла? У нас із Назаренком нічого немає. Та й бути не може. Ми різного польоту птахи. І те, що він був зі мною відвертим і розповів про зраду дружини та про
Трохи сумного...
Виходимо на подвір’я. Белгард уже стоїть біля екіпажа. І не один. Проводжати нас прийшла і Белара з дітьми, і Марата. Обіймаю всіх по черзі. І навіть син Белгарда — неймовірно гордий Гарран — дозволив притиснути
Попелюшка втрачає здатність розмовляти...
Вітаю, любі мої букнетівці!❤️ Оновлення Попелюшки від Олі вже у ваших книжечках! —Кицька, — каже найменша, злизуючи верхівку з морозива. —Звідки ти знаєш? Може то кіт? — перепитує брат. —А мені
Трошки розслабимося, потім трошки похвилюємося..)
Скоро оновлення... Спочатку щось гарне, потім сніданок☕️, потім кудись поїдуть... Куди? Дізнаємося вже скоро...❤️ "Йду до вітальні, щоби зробити для нас сніданок. Кидаю оком на сліди вчорашньої витівки Аслана, серце стискається,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше