Знаєте оці всі розмови про те, що справжній мужчина ніколи не ділиться власними емоціями, переживаннями, страхами? Типу чоловік має бути холодним стриманим роботом, що стійко переносить всі удари долі і пришелепкуватість власної обраниці.

Тільки от мало хто говорить про те, що життя з такими ідеальними мужчинами далеко від ідеалу. Ти ніколи не знаєш, про що він думає насправді, про що мріє, про що болить його душа, що подобається найбільше.

В любовних романах таких "міцних горішків" завжди підминає під себе чуттєва жінка, що обов'язково його перевиховає і любитиме до скону, а він терпітиме її закидони.

А от і ні. Пробачте. Буде не так.

Людина не закривається від світу просто так. Ніколи. Причина в тому, що на її долю випадало чимало розчарувань, чи прояв реальних почуттів оточення сприймало за слабкість. І коли ти кохаєш таку людину, ти без кінця самотній у своїй любові. Ти стукаєш у двері, які замуровані, і якщо не навчишся вибивати їх кувалдою, тобі світить лише тиха агонія.

Дозвольте чоловікам бути собою. Іноді драматизувати, іноді навіть плакати, вони не перестануть від цього бути мужніми. Бо вічний сховок за маскою байдужості лише руйнує в них справжність.

Коли люди почнуть любити одне одного не за красиві картинки, а за вміння бути собою попри все, цей світ зміниться.

А поки маємо, що маємо.

Сьогодні опівночі глава від НАЗАРА

https://booknet.ua/book/klub-zradnikv-b419921

Обіймаю, бережіть себе)

Момент прологу буде на наступному тижні, в ніч з понеділка на вівторок. Я його вже прописала і дуже цікаво, як ви все це сприймете, бо глава вийшла здоровезна) Живіть з цим)))