Щоправда, коли я обіцяла, що він з'явиться, я не казала, що це буде вчасно і Кендіс в цей момент не опиниться в черговій халепі... Як там вона пояснювала Луці? Стратегічне замовчування?))

Я почула, як розійшлися двері ліфта. Поволі підняла очі, — марно — сподіваючись, що це сон, — і зустрілася з горіховим поглядом.

— Мабуть, варто було попередити, що в нас гості. Я проводив єнотику екскурсію на даху.

— І геть не погрожував скинути мене з нього за ту нашу маленьку пригоду. Привіт! Давно не бачились, dolcezza.

Я впізнала цей голос ще до того, як побачила, хто стоїть поряд із Лукою. Тільки єдина людина у світі ось так вміє гратись з італійським акцентом як з топленим темним гірким шоколадом, котрий з кожним словом огортає шкіру спокусливим теплом, притягуючи його облудний розпусний язик злизати все до останньої краплі.

Диявол з найтемнішими очима й найхтивішою усмішкою. Принаймні я вважала так, доки не зустрілася з Лукою…

Тоні Соретті власною персоною стояв в моїй бібліотеці...

 І ось в цей момент Кендіс точно пошкодувала разів зо триста, що має бренд секс-іграшок і сама тестує деякі з них. І що зв’язалася з Лукою також))