Про вік)

✨Мені неодноразово говорили, що персонажі в оповіданні "Пори року. Апельсинчик та його сонце" доросліші. Вони не схожі на шестирічних. Ну, значить, я справилася з задачею.)

✨Мої персонажі, Майк та Діана, дійсно мають бути дорослішими. По-перше, вони - Пори року, надлюди. Це вже говорить про те, що вони не звичайні діти. По-друге, Пори року психологічно дорослішають швидше. По-третє, мало хто з народження вибраний на важливі ролі: майбутня Королева та її охоронець. У них від самого народження життя розписане. Так, у кожного по-різному, але часу на дитячі ігри вже немає. По-четверте, поцілунки. Я в дитячий садочок не ходила, але мені говорили, що там про поцілунки говорять, і не тільки говорять. Тому не вбачаю нічого дивного в тому, що Майк хотів поцілувати Діану.

✨Вік - це просто цифра. На дорослішання впливають різні фактори: і виховання, і освіта, і зовнішнє оточення. Так сталося, що Майку з Діаною довелося швидко подорослішати. Чи це погано?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Єва Лук'янова
18.12.2023, 16:30:13

Я вже цілувалась в 5 років з хлопцем із дитячого садка. І почуття ті пам'ятаю) Так що не розуміють ті, хто втратив спогади про дитинство)

Ханна Трунова
18.12.2023, 16:32:39

Eva Lukyanova, або хто в дитячий садок не ходив))))

Інші блоги
Справжня дружба
Ми повільно блукали вулицями та теревенили про все, що бачили. Перемивали кістки крикливим торговцям, які на кожному кроці гучно рекламували привезені товари. Обговорювали місцеві страви, що готували острівні кухарі
Повне занурення ☺️
Не знаю, як у вас, мої любі, але в мене літо та початок осені пройшли скомкано, потонув у незрозумілих сварках та суцільних непорозуміннях. Я грунтовно почистив своє коло спілкування. Декого токсичного прийшлося прибрати,
ГеловІнський Тиждень❤️
До Геловіну роблю для вас невеличкий марафон: весь тиждень нові розділи «НАЙГІРШОЇ ВИТІВКИ» зʼявлятимуться щоночі о 00:00. Якщо такий формат зайде, то може продовжимо до кінця місяця) Приємного читання, любі
Парадокс.
Найглибший парадокс літературної майстерності полягає в тому, що автор відточує кожне слово, аби читач зрештою перестав помічати самі слова й прожив історію персонажа як власну.
партія в го. 9 розділів до фіналу "Сваха для Npc"
— Ти провела в моїй Системі менше трьох місяців, Анно. За цей час ти перетворила закритий садок для аномалій на воєнізований табір, повісила нашийник на Себекхотепа, якого боялися три сектори, викупила себе у східних
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше