Поштового кота замовляли?)
— Прилетів? — розсміялася бабця та стала гладити за вушком. — Це ж треба, яка в мене внучка! Створила поштового кота, замість голуба! А крила де?
— На вулиці, — буркнув через таке порівняння, — припаркував біля заднього входу, щоб не налякати вас свою ангельською душею. А то побачили б кота з крилами, схопив би інфаркт, а мені потім Санті виправдовуватися...
— А почуття гумору є! — посміхалася вона, поглядаючи, як я косився на тортик. — І смаку теж... А от совісті — не дуже...
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВсе тепер чекаєм не Санта Клауса,а поштового пухнастика)))),ще й мисочку з молочком для муркотика можна під ялинкою лишити))
Юлія Богута Бажання зараз на всіх одне-миру
Ой, яке воно все миле❤️
Кексик просто якесь диво)все, я сіла, буду чекати його з Сантою!)
Юлія Богута, Це справді так нажаль. Мене аж сльози беруть кожного разу , коли я бачу дві речі з тваринами: коли їх покинули або коли їх все ж таки забрали(піклуються про них). Коли от прям забрали, то в мене вже така чутливість є, одразу плачу. Бо це так і повинно бути❤️
І чого це вона його у безсовісні записала?))
Юлія Богута, Туди - точно ні!))
Я б точно такого хотіла мати;)
Юлія Богута, В уяві ні, а на ділі хто зна як би воно було))
Юліє, ваш кіт найкращий)
Alesia, Він вас теж пам'ятає))) він пам'ятає всіх, хто був біля його пружинок)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати