Де ЗакІнчуЄться ФантазІя І ПочинаЄться РеальнІсть?

Життя не завжди буває лише яскравим та сонячним. Іноді похмура сірість навколо настільки сильно вгризається в душу, що втрачаються звичні сенси, настрій падає до найнижчої позначки. Все здається безглуздим.

І це нормально. Якщо не дозволяти собі забути, що поганий стан лише тимчасовий і обов'язково мине.

Іноді треба все відпустити і дозволити собі трошечки подраматизувати. Але я так не вмію. Емоційно пригнічений стан не для мене. Завжди шукаю спосіб змінити його на краще. Змістити фокус.

Так впадаєш в залежність від танців, спортивної боротьби, піших прогулянок під дощем та поїздок за містом, коли позначка на спідометрі перевалює за 100 кілометрів на годину.

Заряджає, ненадовго. Однак дає змогу зібратись з думками.

Але найкраще та найефективніше мозок звільняють фантазії, які можна перенести в текст, створити з них цікавий сюжет і поділитись з вами, любі. Буквальне створення паралельної реальності. Така собі втеча від буденності, але для мене працює чудово.

Найкращі сюжети пише реальне життя, це факт, але для розвитку грандіозної епопеї з багатогранними витками подій письменникам достатньо і невеликої зачіпки.

Сьогодні опівночі в КЛУБІ ЗРАДНИКІВ говоритиме Назар. От і дізнаємось як саме він почувався

https://booknet.ua/book/klub-zradnikv-b419921

Обіймаю, ваша Лоре Лея)

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
18+ так чи ні?
Що ви очікуєте від позначки 18+ і «дуже відверто»? Чи привертають вашу увагу такі книги? Чесно зізнаюся: прийшовши на Букнет, я зовсім не планувала писати відверті історії. Але згодом, радше як експеримент, з’явилася
Марафони ❄️❄️❄️
Маю питання, чи всі дотримуються правил в марафонах? А якщо людина не готова, навіщо бере участь? Не зовсім розумію логіки. Може мені пояснять?
Оновлення та зміни!
Вітаю вас, любі мої букнетівці! Змушена змінити графік оновлень, бо трішки не встигаю. Тож проди: щодень але о 00:00! Ну і спойлер до сьогоднішнього розділу: Авто рушає повільно, ніби з миром. А я, виснажена, замерзла
Як не з’їхати з глузду, редагуючи власний текст?
Сьогодні хочу торкнутися теми, яку впізнає кожен, хто хоч раз сидів над рукописом довше, ніж над тарілкою супу в дитинстві: вічне редагування. Так, саме те, коли ти переписуєш одну сцену тричі, потім п’ять разів, а на сьомому
Трохи про мою книгу Весна для Віки.
Нарешті я дійшла до моменту, коли моя героїня заморожує своє серце. Вона робить це не через злість або ненависть, а щоб позбутися болю від втрати коханого і змиритися з політичним шлюбом. Її вибір був усвідомлений: вона боялася,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше