Спекотного читання

Ну що ж, 12 розділ "Фотографія і мерзенні гудзики" викладений!

Цей розділ - і мука, і насолода для мене. Спершу я хотіла зробити його об'ємним, щоб відразу перейти до Любомира, персонажа, про якого всі говорять, але ми, читачі, ще толком із ним не знайомі. Але я так спішила, що могла забути про важливі деталі:
✨Пристрасть.
✨Ніжність.
✨Зізнання.

А це, знаєте, дуже важливі деталі. Як буде сказано в наступному розділі: чим більше довіри - тим болячіше падати.

Отже, 12-й розділ спершу виходив на 2000 слова, але я так захопилася описуванням пропущеного, що вийшло на майже 4000 слова (25 000 з копійками символів).

Як завжди, коротше.
Фрагментик:

– Не зміг втриматися… – прохрипів Майк і повернувся до ґудзиків. Діана ошпарила його злим поглядом. – Та розслабся ти! Чого я там не бачив? Хоча де ще я зможу помилуватися такою красивою спинкою?

Приємного спекотного читання.