Чи потрібен копняк персонажам книги?
Усім привіт!
От розпочала я новий роман, і тут понеслося... "Ненавиджу, бісить, дратує, стерво" - та інші компліменти для героїні історії.
А що як саме так і планувалося? Ну от справді? Не всі ж "хороші дівчатка"?
І, хоча я хотіла зробити обох персонажів доволі запальними й зі складними характерами, все-таки перевага саме у героїні, а її чоловік викликає поки лише позитивні відгуки.
Читачка Іринка запропонувала дати Меліссі (гг роману) пенделя)) Тобто, щоб вона нарешті почала усвідомлювати, що вчиняє не зовсім... правильно.
А як ви вважаєте, автори та читачі? Чи треба копати персонажів по потилиці, щоб вони почали діяти "правильно"? Чи нехай пливуть за течією натхнення, і жодна думка не впливає на сюжет?
Поки будете роздумувати, що ж там за тітонька, яка всім не подобається, зазирайте до книги "Згадаємо про нас" та залишайте враження в коментарях! Буду вдячна!))
Дякую за увагу! Лю. Ваша я.
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю!
На мою думку, якщо персонаж описаний огидною істотою, що викликає погані емоції у читачів, а автор так і задумував, то все гаразд, так і має бути. інша справа, коли читачів бісить "плаский" персонаж, який невідомо чим керується, не має власної мотивації і так далі. Це як чіплятися до маніяка-вбивці в детективному творі, звинувачуючи автора, що цей його вигаданий персонаж-гівнюк погано ставиться до інших людей у творі.
Ну, камон, ви серйозно...? =)
Якось я мав необачність дати почитати свій перший твір одній незнайомій дівчині, яка не знала мого характеру, життєвих цінностей і так далі. У творі був описаний самозакоханий ловелас, який міняв жінок, мов рукавички. Події відбуваються у середньовіччі. І от герой висловився приблизно так: "Їй вже 35 років! Навіщо мені потрібна ця стара діва із трьома дітьми?!" Важливо зазначити, що середній вік у ті роки був значно меншим, дівчат видавали заміж у 15, а жінка в 35 вже дійсно вважалася старою дівою.
Так от. мені прилетіли такі гнівні звинувачення, що у мене зневажливе ставлення до жінок. Чому це 35 – стара діва?! (а читачці було 36) Словом, усі недоліки і поведінку мого ВИГАДАНОГО персонажу, вона приписала мені =)
Дар, Всім все рівно вгодити не вийде... Обирайте більшість, або робіть, як задумали із самого початку)
Бажаю Вам натхнення та вдалих ідей! =)
Ну особисто мені Мел не сприймається так)) вона для мене зламана жінка, яка намагається викричати свої емоції, можливо прожити якусь свою біль, побачити розуміння в людині, яка для неї дорога. Якщо її хвилює те, що відбувається, то хіба можна її засуджувати?
Я думаю саме за це колись її і покохав Томас, за ось жагу до диття і запальність. ❤
Інна Турянська, Ви дуже тонко відчуваєте, як завжди)) Нічого не додам, бо будуть спойлери. Дякую ❤️
Ох так, Мел не проста героїня, а ми, читаючи, часто бажаємо всього відразу і на поверхні. Так і з Боженою було спочатку) Я впевнена, що нова історія має багато шарів, до яких ми поки не дійшли) Тоді й героїню зможемо зрозуміти краще.
Єва Райн, Дякую за підтримку! Це мене надихає))
Ну чарівний копняк всім потрібен)) Але дехто ж і любить таких героїнь) Якщо така планувалась, то просто нехай і далі її життя вчить))) А особисто я люблю чоловічі персонажі, особливо, якщо автор йому життя ускладнює дружиною))) Томасу потрібна гарна дівчина, щоб Меліса отямилася)))
Дар, Втратить чи ні – час покаже)))
Я не люблю книги де в сюжеті одна з сторін любить, турбується, береже почуття іншої сторони, все прощає. А інша завжди виступає в ролі емоційного вампіра, агресора. І якщо герої не змінюються, і залишаються разом, а не закінчують ці задушливі стосунки, то це приклад нездорових стосунків ( хоча інші можуть не погодитися). Такі книги хіба що можуть навчити як не робити.
Я розумію що їхні стосунки не зміняться одразу, що може й в їхні найкращі часи Мел мала поганий характер, а Том був пухнастим ведмедем, але я сподіваюся на зміни в їхніх стосунках, у відношенні один до одного. Не знаю яким ви бачите сюжет, але бажаю успіху та натхнення. Буду сподіватися що буде не надто багато скла, щоб нас не душили сльози після читання)))
Дар, Кількість сторінок не було проблемою, напевно, трагедії в коментарях та ланцюгова реакція коли кожен читач висував своє бачення розвитку сюжету довело до того, що на згадку про неї в людей була така сама реакція як на короновірус на початку епідемії)))
Моя одна героїня також дратувала читачів!) Прийшлося давати їй пенделя та пояснювати читачам її поведінку! Утім, який би той пендель не був, але інколи буває так, що герої вже живуть своїм життям а, змушувати себе, як автора, підвлаштовуватися це також дуже тяжко!
Для мене, як читача важливо емоції: якщо героїня, чи герой викликають емоції, і не завжди вони бувають позитивними, значить дані герої, як я це називаю, живі! В реальному житті ніхто не буває ідеальним й, комусь ми подобаємося, а комусь ні!
Мелісса доки показала свою одну сторону, тому чекаю, коли вона відкриється повністю!
Я тобі бажаю натхнення! Історія чудова! Томас і Мелісса вже у ❤️ й думках читачів!
Обіймаю!)
Ірина Кузьменко, Навіть здогадуюся, про яку ти героїню кажеш)) Мене вона теж дратувала. Так і хотілося сказати: "Та зроби вже щось адекватне!")))). А потім дізнаєшся більше і більше, розуміючи, що не все так легко взяти й зробити.
Дякую за теплі слова та підтримку!
На мій погляд, все чисто індивідуально... Ось Мелісса, надто сильно заглибилась у собі... у своїй проблемі! Вона вважає, що тільки їй погано... що тільки вона переживає цей біль! Адже це саме просте, що ми можемо зробити... закритись і упиватись своїм горем! І нас... потім... вже не хвилює біль інших! Що їм теж тяжко... боляче... прикро... І при цьому, від нашої реакції, їм іще тяжче!
Єва Райн, Дякую)
Ну, ви ж не можете підлаштувати книгу під всіх читачів)) пишіть, як задумано, а кожен читач висловить своє враження від героїв та ситуації.....
Дякую ❤️
Reader Lana, Дякуююю)) Я дуже рада!
Нуууу,ми всі різні!!! І кожен бачить ситуацію по-своєму!!! Ваші герої теж різні і кожен по- своєму зносить біль!!! Думаю,що встряска їй потрібна,бо вона відгородилася стіною і не бачить,що його теж болить!!!
Сонечко, я вважаю, що задум автора важливіший за бажання читачів, бо нам, читачам, хочеться аби все було одразу гладко і назавжди!!! Стільки людей, стільки й думок!!!) Але ж і в житті не буває все гладко...мене Мелісса також бісить і я підтримую Томаса! Проте розумію і прошу притримуватися своєї сюжетної лінії! Дякую!❤️)))
Анна Багирова, Дякую! Я постараюся написати так, як хотіла.
Якщо ви не "копнене", то життя все одно вдарить мордякою об асфальт, інакше не буває. Тож беріть все в свої руки, можливо обійдетеся малою кров'ю.
Єва Ромік, Хах, дякую, змусили всміхнутися)) Мордякою об асфальт - без цього ніяк, я люблю "катувати" персонажів стражданнями.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати