Я одна така?
Я знаходжусь в постійному процесі редагування написаного і залишаюся вічно незадоволеною своїм текстом.
Ось редагувала перший розділ "Пір року". Мені там не подобалося, що я його розпочала, не представивши головну героїню. Звідси суцільне "дівчина", "дівчина", "дівчина". Чого її відразу Діаною не назвати? Власне, це я і зробила.
А заодно поприбирала й інші недоліки, які вловили моє око. Але я все рівно не задоволена! Хоча під час написання була впевнена у кожному слові... Можливо, я так і нові розділи буду під сканом незадоволення перечитувати?
Непорядок же ж.
У вас теж так буває?
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиБуло таке. Одну роботу вже перечитував разів десять, а там об'єм дуже великий. І кожен раз щось не подобається. Одного разу мені сказали, що неможливо все зробити ідеально, як би не намагався. Можна лише намагатися.
Але, якщо постійно займатися лише редагуванням, ви ніколи не напишете нічого нового. Тому краще пишіть щось нове. А серйозним редагуванням займіться, коли буде готовий весь текст.
Дмитро Євтушенко, Дякую. Буду так і робити)
Здрастуйте, Ханно!
Та не переживайте, нічого дивного в процесі коректури текстів немає, я вже одинадцятий рік все виправляю, й виправляю, й виправляю...... А кінця краю немає!.....
І це, рахую, добре, коли є що виправляти.
Мореас Фрост, Знайомо.
Редагування — це нескінченний процес: скільки б ти щось не виправляв, наступного разу все рівно знову найдеш щось іще, що можна переписати.
Я свої тексти пишу позапцем, потім розписую детальніше, потім редагую у пристойний вигляд, потім перевіряю на помилки і так далі, прошу когось із рідних зачитати (я сліпий, але коли читає хтось інший, текст краще сприймається і ти розумієш інтуїтивно, що і де варто змінити), знову редагую у чистовий варіант і знову прошу зачитати. Так, це триндець як довго і тяжко. Але, я вважаю, що краще давати читачям якість а не кількість, тоді твори хочеться читати і надалі (будь ласка, не подумайте, що я вирішив нібито Ви погано пишете).
Навіть автори світового рівня повторюють теж саме, що вони завжди знайдуть у своїх текстах те, що можна виправити.
Не переймайтеся так, це нормально)
Пробачте, що настрочив таке велике повідомлення. Сподіваюся, я Вас дещо заспокоїв =)
Dark Overlord, Навзаєм;)
Я, на жаль, в процесі написанні своїх помилок майже не бачу, навіть ті які зовсім очевидні, хоч і длекілька разів перечитую текст. Зазвичай, когось із родини прошу почитати опублікований текст та знайти найочевидніші одруківки/помилки та коректую. Братися за редактуру (переписування розділів, додавання описів. і т.д.), мабуть, вже є сенс братися після завершення книги, а то можна так надовго застрягнути на одному місці.
Тана Лі, отак, потрібно за це братися в кінці роботи над книгою, постійно нагадую собі цю думку. А виходить якось отак...))
З часом помилки помічаються, це так, а іноді взагалі є бажання написати главу заново) Це, напевно, гарний показник того, що автор розвивається, бо бачить свої помилки)
Анна Несторова, Цікава думка)
Буває. Та як правило, намагаюся редагувати текст одразу, в процесі написання. Хоча, недавно так взагалі пустив майже увесь розділ під ніж і почав переписувати заново, бо загнав себе у тупик. Та мені здається, це нормальний момент при написанні тексту. Кожен автор прагне довести свій твір до абсолюту, а тому постійно перечитує і править текст, намагаючись його поліпшити.
Hanna Trunova, Навзаєм!
Теж редагую. Або глави перекладаю з місця на місце, і так вічно. Ну й марудна це справа, бути - письменником.
Таміла Калас, Точно!
З часом око "відпочиває" і за наступним разом помічає нюанси)
Анні Ксандр, Знайомо)
Так буває
Андрійчук Андрій, ...))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати