А у вас теж так буває?

От починаєш писати книгу. Все наче йде добре, герої живуть, жартують, кохають чи навпаки ненавидять і все ніби більш менш нормально, але потім в один момент приходить якась "дупа". Той самий переломний момент, який руйнує всі плани, мрії, або ж взагалі може кардинально змінити життя героїв. Може це називається кульмінацією, а може це просто жарти в долі такі....ну чи у "злих авторів")))хі-хі.

От в книзі "Бачити кінчиками твоїх пальців" такий момент настав коли Артур скалічив Віку, в книзі "Бути людиною" мабуть, коли Артур дізнався про власне скалічене життя від свого "ворога", ну або ж період коли він потрапив в полон. А у "Відлюбилося" у той момент коли Каріна та Тімоха вирішили покалічити власні серця один одним. Точніше винити у цьому я не знаю кого насправді...І сьогодні ще одна така "дупа" піджидає Тімоху....

А в п'ятницю зазирнемо до Каріни з Антоном. І побачимо як то жити з тим кого любиш, але не кохаєш. І от ніби все гаразд, є і сім'я, і дитина, а щастя то нема. Зате є почуття провини, яке постійно хочеться компенсувати. І нехай всі говорять як тобі пощастило з чоловіком...і вганяють тебе у ще більшу провину, ти слухай своє серце. Бо навіть якщо твій чоловік найкращий у світі, та що там...та будь він хоч принцом Персії, а ти його не любиш, то буде щось таке приблизно як відчуває Карінка. змушуватимеш себе обіймати, цілувати і щось більше...Але все ж не так і сумно)) і ніби можна жити.

Я знайшла кілька класних фоточок Антона з малою вирішила з вами поділитися))

А ще завітайте до новиночки Лари Роса "Обраниця смерті" там теж до героїв Рея та Ліари підкралася одно невелика "дупа" у вигляді викрадених гарбузів...ох, але все повільно переростає у слонячу "дупу". Там дуже цікаві пригоди, гумор, і ще там є ще одна пухнаста дупка Сварн, який постійно вас смішитиме)))

Гарного вечора вам, бережіть вашу п'яту точку в теплі і ніколи у неї не потрапляйте=))