Карантин | Сезон 1: "Епідемія" • Записка #1

Що ж, вітаю всіх мешканців Букнету!

Наткнувся, значить, я недавно на свій старий "фанфік" по темі постапокаліпсису, вірусу і т.п., але написаний руснявою мовою вже багато років назад.

І зійшлися хмари в небі...

І здійнялися в морі хвилі...

І впав пакетик фруктового чаю в бурлячу воду, налиту в білу керамічну чашку...

...звучить прикольно, хех. Коротше кажучи, зародилася в мене ідея редагування, а після й переводу першого сезону цієї цікавої історії на українську мову та подальшу публікацію оновлених глав на україномовних ресурсах, присвячених книгам, літературі та фанфікам.

 

Отже, перша глава вже опублікована (вийшло 16 сторінок, я в шоці) та доступна для читання. Друга глава вже в процесі редагування + переводу, тому всім, кому сподобається початок історії, бажаю набратися терпіння і очікувати другу главу, яку я постараюся викласти вже за тиждень-два. А також з вас підписка на мене та на книгу (або хоча би на один з запропонованих варіантів). =)

Книга знаходиться тутЬ: Карантин | Сезон 1: "Епідемія"

Дякую, що звернули на мене і мій блог увагу.

Всіх обійняв, тримаємося в ці нелегкі часи, бо всі ми - єдині!

До нових зустрічей! З повагою, ваш непокірний слуга - Джон Міллер. ✌

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Скажу одне: вечеря відміняється! 
Привіт, мої любі читачі! ✨ Ви, мабуть, помітили, що останнім часом я намагаюся викладати нові розділи чи не щодня. Тримати такий ритм — це справжній виклик, але ваша підтримка та коментарі неймовірно надихають! По секрету
Нові книги "Мелодія кохання"
Кожне кохання звучить по-своєму. Для когось воно схоже на тиху колискову, що заспокоює душу. Для когось — на шалену бурю, від якої перехоплює подих. Воно може бути ніжним, як перші ноти улюбленої мелодії, або гучним,
Бестіарій «моровиці»: Борова Мати
Якщо Житня Баба — господиня поля, а Полудниця стереже жнива, то Борова Мати є володаркою самого лісу. У давніх переказах її рідко описували як конкретну істоту. Найчастіше Борова Мати була духом усього бору — живим
✨цікаве з книги✨
– Ой, леле, – видохнула солодко Жаді, подивившись під стіл і почервонів, видно її очі червоні, вона шмигнула носом. – Твій утікач здається чіпляється до мене…що знов щось шукає? – спитав я, ледь всміхнувсь. –
Хом'ячки та носова хустинка.
❤️❤️❤️Бергер обережно нахилився над спинкою крісла й заглянув: Ліна розглядала фото на… сайті знайомств. Її увагу полонив доволі привабливий чоловік із хом’яками в руках. Дівчина почала набирати текст. Євген
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше