Вітаю, мої любі❤️

Я нарешті доповзла до комп’ютера, щоб повідомити: книга “Будеш мені належати” — завершена. Я читаю ваші коментарі — і в мене усмішка від вуха до вуха. Безмежне дякую за таку колосальну підтримку Адама та Аліси❤️Ми пройшли довгий шлях, щоб дочекатись довгожданного хепі-енду, але ж дочекались!

У кожну книгу я закладаю певний сенс, не обійшлось і цього разу. Сподіваюсь, мої любі, що і ви це вловили.

Бажаю вам гарної неділі та запрошую до прочитання. Ділюсь уривком епілогу:

“Будеш мені належати”

— Я готовий подарувати тобі весь світ, Алісо, але, на жаль, це неможливо. Саме тому хочу, щоб ти знала — мій світ — це ти. Я не часто дякую тобі за дітей. Завжди здається, що ти й так знаєш, наскільки сильно я вас люблю. Але сьогодні хочеться бути хлопчиком, який невпевнено розповідає про те, що відчуває. Дякую, що стільки років даруєш мені своє тепло. Дякую за синів. Вони у нас неймовірні. 

— Можеш частіше вмикати в собі хлопчика, який невпевнено розповідає про почуття? — кажу та обіймаю коханого чоловіка за шию. — Я так люблю, коли ти такий милий. 

— Справді? — дивується Адам. — Я думав, ти любиш, коли я брутальний у ліжку. Раз за разом доводжу тебе до межі. 

— Це інше, — кажу і червонію. — Любити можна і словами. Брутальний Адам говорити не вміє, зате дії у нього ого-ого. А от хлопчик Адам вміє говорити, а я люблю його слухати. 

— Буду знати, — усміхається Адам. — Добре, що в мені так легко вживаються дві особистості. — Тепер ти, Алісо. Я чекаю на свій сюрприз. 

І для настрою 3C1_pKva

Міла Мур❤️