Трохи цікавого з нового розділу.

У кожного з нас є темна сторона. Іноді ми робимо вчинки, за які потім соромно — сказані в гніві слова, жорсткі рішення, кроки, продиктовані страхом або болем. Але саме це й робить нас живими людьми, а не бездоганними масками.

✨Вітаю, товариство!✨ Стартувала моя конкурсна новинка з НФ, наразі очікую проходження модерації. Але ж чи це привід не викладати нових розділів й блогів про оновлення? Звісно ж ні! Не знаю поки, чи почнемо

Надворі вже вечоріло, а троє жінок все ще сиділи на кухні і знову пили чай. Розходитись чомусь нікому не хотілось. … Годинник показував майже другу ночі, чашки з чаєм майже пусті. Аліна встала,

Привіт усім. Ви мабуть помітили, що у своїх книгах, зазвичай вкінці розділу, щоб це не відволікало від основного змісту, подаю ілюстрації. Але це не стосується усіх книг. У книзі Світло його кохання я свідомо не робила

Добрий день) Заходьте до любовного фентезі “Валентинка в моїй голові”. Цитата: — Красуне, на тебе дивиться половина академії, — натякнув Воліан на моє публічне осоромлення. — Посміхайся та махай