У машині ми їхали мовчки. Я думала про те, що будучи вагітною та одружена, закохалася. Я відчувала, що він мій, рідний. Від нього йшло щось таке, незрозуміле, надійне, затишок. Я не могла собі пояснити почуття, яке відчувала, мені просто добре, що він поруч. Я хочу, щоб він був зі мною, я хочу бути з ним. А якщо це і є кохання? Що ж тоді відчувала до Данила? Можливо, то було далеке юнацьке кохання. Ось зараз мені було добре поруч з Олегом, просто від того, що він є, він поряд. Я згадала, як він на мене дивився, коли перехопила його погляд. Це був не просто погляд, я це точно знаю. Я це відчуваю. Це кохання з першого погляду, і воно не шукає самотніх. Коханню все одно, вільні люди від кайданів чи ні, просто ці дві людини мають кохати один одного. Мені хотілося торкнутися його руки, погладити його по не голеній щоці, подивитися йому в очі. Олег поклав свою руку на мою.

– Де ти була раніше?

            – Я не знала, що ти є.

Дуже дякую всім, хто мене читає.