Запрошую до прочитання:)

Привіт:)

Сьогодні пропоную Вам звернути свою увагу на історію #від ненависті до кохання ❤️

До зустрічі ніколи

Анотація:

Ніка – розлучена молода дівчина, яка стоїть на порозі нового життя. Попереду її чекає нова компанія та нова посада, але не тільки… Попереду її чекає він. Той, кого вона ненавидить всім серцем. Її колишній викладач. Її особистий жах.
Влас – успішний архітектор. У нього є все, чого тільки можна бажати. Кар’єра, зв’язки, жінки… І все було добре, поки на горизонті не з’явилася колишня студентка. Тепер він має позбутися неї і зробить для цього все можливе.
Історія про двох сильних людей. Історія про те, що не завжди перше враження — правильне. Історія про те, що кохання може перемогти навіть ненависть, особливо, коли у справу втручається пристрасть.

Мої сторінки:

Instagram

Facebook

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Наталія Силенко
25.11.2023, 13:24:19

Доброго дня))) Вже читаю, дякую за ваші цікаві захоплюючі історії кохання. Творчого натхнення вашому Музу на нові! Гарного дня))) Всім мирного неба!

Меланія Арт
25.11.2023, 13:57:15

Наталія Силенко, Доброго)
Дуже рада, що Вам подобаються мої книги!)
Дякую за теплі слова!)
Навзаєм❤️

Інші блоги
Оновлення, картиночки і важливе питання про 18+)
Добрий вечір любителям фентезі! "Терміново потрібна відьма": оновлення на сайті ;) А ось уривочок і візуал)) Груба лайка вирвалася з мого рота одночасно з тим, як Ренар знову зробив той жест пальцями. Я застигла
Її погляд.
Вітаю, любі букнетівці! Запрошую на оновлення "Моя ЗНАЙДА", яке уже у ваших книжечках: Після вибору імен ми більше ні про що не розмовляємо. Лише обмінюємося глибокими, проникливими поглядами, сповненими сенсу.
В’язень з Позамежжя: промо відео і ще дещо :)
Вітаю! ☺️ Я загалом не дуже люблю писати блоги. Мені весь час здається, що я говорю в порожнечу. Але, можливо, іноді варто це робити, навіть якщо в коментарі прийдуть лише мої улюблені колеги ❤️ І цей блог для тих,
Дистанція...
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
Таємниця Геліос-5
— Що це за тварюки, Сімоне? — м’яко запитав я за кілька хвилин. — Їх надто багато, щоб бути випадковими прибульцями. Чому ж тоді сканери орбітальної розвідки нічого не зафіксували, коли тільки закладали колонію? —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше