Чи перечитуєте свої історії після публікації? І як реагуєте на них? Я кожну свою історію перечитую, іноді дещо ще виправляю. Та часто, перечитуючи, вважаю, що історія нудна))) Напевно, тому, що вже знаю фінал. До речі, поки

Чотири долі. Одна історія. І таємниця довжиною в три тисячі років… Уявіть: Сеул, нові знайомства, подорожі до найкрасивіших куточків світу, вечори в компанії друзів і почуття, які неможливо приховати… Здавалося

ПЕРШИЙ ЗАКОН Рея залишила Рейнор. Вона думала, що її шлях — це дорога, пошуки, нові землі та майбутнє, яке ще не має назви. Але іноді один крок змінює не лише твою долю. А цілий світ. На галявині Рея зустрічає тих,

Останні тижні були дуже завантаженими. Якщо чесно, все якось одночасно впало на голову - багато роботи, справ, і часу на щось інше залишалося не так багато. Мене дуже тішить, що книга продовжує знаходити нових читачів. Це

«Вкраду тебе. Зламаю тебе» Історія - буйна суміш шаблонів та кліше, але через призму глибокого зламу. Герої страждають, але гарно. Герої владні, але нікого не пресують. Герої борються та перемагають! Випадково викрадена