А ви читаєте повторно улюблені книжки?

Вітаю, любі друзі!

 

Я як завжди до вас вночі ;) 

Справа в тому, що я люблю читати так само як і ви, але вимушена обирати,час дозволяє писати власну книгу, читати інші, або… Прочитати свій роман )))) Щось треба обирати.

 

Як часто ви перечитуєте улюблені книги, або уривки з них?

 

Я ніколи не читала свою книгу, як звичайний читач. Редагувала текст у пошуках помилок, але це дещо інше. Робила сьогодні колаж для одного з романів та зловила себе на думці, що історія вийшла дуже емоційною для всіх читачів. Думка щодо головних героїв розділилася на два лагери, а переможець у фіналі все одно був один, бо зібрав більшість читацьких сердець ♥️

 

Хтось із вас вже здогадався про який роман йде мова?

 

Ну, а хто й досі не читав, запрошую разом зі мною ;)


 

... Голова розколювалася, довірений чоловік, який на його прохання слідкував за Любою, напередодні повідомив, що втратив дівчину з поля зору. Вона вже кілька днів не з'являлася в місцях, що зазвичай відвідувала, університет, робота, дім… Максим був абсолютно не вразливою людиною, за свою практику вже встиг надивитись на різні варіанти людської жорстокості, результати нещасних випадків та сумні збіги обставин, що призводили до смерті людей. Йому здавалося, що здивувати його вже нічого не зможе, вважав свої нерви залізними, ніяк не реагуючи на часом криваві картини, які вже неодноразово бачив. Але сьогодні його залізна броня дала тріщину, побачивши синє обличчя мертвої дівчини, в очах на мить потемніло. Покліпавши кілька разів, він зосереджено подивився на її обличчя знов, по тілу пробіг жахливий холодок… Здавалося, що він бачить у цій злощасній валізі свою кохану Любу… Приклавши сильні пальці до перенісся, з силою заплющив очі, і розлючено потер його. Вперше в житті розплющувати очі було дуже страшно, вдруге він просто не переживе, такого не може бути.

 

 Зібравшись з духом, розплющив очі, знову навівши свій каламутний погляд на тіло у валізі... Видихнув, до горла підступив неприємний напад сильної нудоти, такого з ним ще не бувало. Відійшов убік, спершись рукою на велике старе дерево, опустив голову вниз, намагаючись дихати якомога глибше.

 

«Це не вона…» - промайнуло в його голові, приносячи полегшення, від якого хотілося голосно закричати. «Не вона… Її там не могло бути, дурню! Вона жива!» Насилу, але Максу таки вдалося взяти розхитані нерви під свій контроль. Такого більше не повинно статися, просто якесь божевілля, одержимість, що зводить з розуму. Так не можна…

 

? Читати за посиланням: https://booknet.ua/book/lyubov-serzhanta-b394681

 

 

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Мрійниця
24.11.2023, 00:48:47

Вітаю) Перечитувати улюблені книги по кілька разів - це моя звичка з дитинства. Під час перечитування завджи знаходжу щось нове: якусь деталь, або ж бачу новий підтекст. Найцікавіше перечитувати у перерві між роками - тоді розкривається абсолютно нове враження від книги)

Віолетта Котова
25.11.2023, 17:10:56

Олеся Мрійниця, Згодна з Вами! А якщо читав дуже давно інколи переживаєш все наче читаєш вперше ;)

Перечитую,особливо,коли дилогії і щоб освіжити в пам'яті деякі події.

Віолетта Котова
25.11.2023, 17:09:56

Наталья Русанова, Це классно, раз у людини є бажання читати знову, автор не дарма старався ;)

avatar
Анна Багирова
24.11.2023, 00:04:31

Звісно, Кирило був моїм улюбленцем! Я страшенно злилася на Макса!

Віолетта Котова
25.11.2023, 16:44:29

Анна Багирова, Ваші емоції навіть мені дуже добре запамʼяталися)))

avatar
Анні Ксандр
23.11.2023, 23:57:41

О, я вже разів п'ять перечитувала всю Нарнію)) А так свої перечитую під час редагування і на перечитування інших немає часу))

Віолетта Котова
25.11.2023, 16:42:18

Анні Ксандр, Час велика проблема) Але якби його було більше, скоріш все одно не вистачило б)))

Інші блоги
Графік
Отже я прикинула Асфіксію я викладу до Нового Року. Ерена до 1-5 грудня З січня почну викладати Лялечку З квітня Під тінню одержимості В липні почну публікувати другу частину (Не)істинних. - (Не) істинні. Шепіт. Також
Ви маєте це побачити!
Сьогодні для мене особливий день. Герої моєї книги "Не обирай мене" ожили. Сказати, що я щаслива - це нічого не сказати. У мене просто бракує слів щоб висловити свій захват і я не можу перестати на це дивитися. Я неймовірно
Щасливий, драматичний чи відкритий?
Привіт, любі ❤️ Оскільки половина історії пройдена, то відповідно зʼявляється питання про те, яким зробити фінал... Ті, хто читають мої книги, чудово знають, що у всіх книгах щасливий фінал без підтексту. Але іноді я
ЛІтература Майбутнього: Людина І Штучний Інтелект
Людство вступає в нову епоху свого існування — майбутнє, у якому штучний інтелект стає невіддільною частиною повсякденного життя, праці, науки, літератури та мистецтва. Ми вже живемо в час, коли технології дедалі тісніше
Типурецензія: «у напрямку неусвідомленої радості»
Ольга Инка Або як українська бабуся підкорювала Францію, поки французи намагалися вижити. Знаєте, я вже звикла, що книги можуть бути різними. Романтика, детектив, комедія, драма, містика — обирай собі жанр та насолоджуйся.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше