Вітаю, друзі!

Читали новий розділ роману "Новорічний круїз"? 

Ділиться враженнями! Адже пригоди лише починаються!

Для вас сюрприз - уривок із наступного розділу:))

– А в когось є санчата? – спитала я, підходячи до групи науковців, що жваво обговорювали якісь технічні аспекти.

– Тобі не вистачало пригоди сьогодні вранці? – прошипів мені на вухо Еміль.

– Пригод багато не буває, – усміхнулася до нього я. – Тим більше це не річка, потонути тут неможливо…

– Еге ж, тільки можна собі шию скрутити, якщо впасти неправильно. Повір,  я знаю про що говорю!

– Який ти нудний! – обурилася я. – Ти вже забувся, що обіцяв навчити мене кататися на сноуборді? – Еміль збирався щось відповісти, але йому завадили.

– Агов, молодь! Ви знову знайшли тему для сперечання? – рикнув на нас Сержіо. – Немає більше роботи? Еміле, перевір-но яка тут відносна висота! Годі пустих балачок, вечері з’ясуєте свої відносини. У нас вкрай мало часу. До роботи!

– Гаразд, – Еміль поплентався до скібасу, з якого дістав необхідне обладнання та прийнявся його встановлювати.

Я вирішила приєднатися до Сержіо з Річардом, які якраз почали спускатися вниз у Примарну долину. Цікаво ж було побачити ці скали. Але мене зупинив зухвалий голос реєрі.

– У мене є санчата, – пролунало за моєю спиною. Я озирнулася та побачила Ліадіса. Він тримав у руках дерев’яні різьблені санчата.

– Ух ти! Можна спробувати? – обережно спитала я, розглядаючи цей засіб пересування по снігу.

Крім того, мені цікаві ваші припущення чим закінчаться протистояння Ліадіса та Еміля?

Хто з хлопців вам більше подобається? Розповідайте в коментарях:)))