"Гра за моїми правилами" :-)

"Гра за моїми правилами" —  це історія журналістки Ханни Гордон та агента з Управління боротьби з наркотиками Алекса Хейла. Здавалося, що між ними немає нічого спільного. Утім, Ханна "може та практикує потрапляти у різні неприємні та небезпечні ситуації"... 

Уривок: 

— У вас швидко з’являються прихильники, — примружившись, сказав Хейл.

— Мені шкода, що серед усіх прихильників немає вас! — спокійно промовила та відвела погляд.

Я ввела його в ступор, тому, коли зрештою насмілилася поглянути на нього, у відповідь отримала лише легку усмішку. Помітила на обличчі ямочки, причому на обох щоках, і всміхнулася.

— Ну так що, ви надасте мені дозвіл...

— Ні! — різко відповів.

Він був непохитним.

Я пішла слідом за Хейлом із проханням, але його «ні», «ні», «ні», звучали так часто, що мені вже набридло просити.

— Ви приїхали на своїй машині? — примостивши свою дупу на капот, запитав.

— На таксі!

— Сміливо, приїхати в цей район! — хмикнув.

Я закотила очі.

— Я можу вас довезти додому, — неочікувано сказав Хейл. — Але з однією умовою…

— Я більше не буду у вас просити дозвіл на побачення із Чинаром? —підійшла до нього впритул. — Я знайду інший вихід!

— Мені навіть не цікаво який, тому що це все одно буде незаконно.

— Я вам ще повинна подякувати за те, що зателефонували на мою роботу в редакцію Експрес Тайм.

Чоловік засміявся.

— Будь ласка. Це лише моя робота.

Я подумки повторила його слова. Мені прийшлось довго пояснювати головному редактору про ніч арешту. Це була не дуже приємна розмова.

— Я через вас ледве не втратила роботу! — роздратовано сказала.

— Тепер будете знати, що потрібно перед тим, як щось робити — думати.

Він вважає мене дурепою? Я фиркнула, адже була впевнена, що він дійсно вважає мене дурепою. У мене зникло бажання продовжувати говорити з ним, тому сівши в машину, попрохала зупинитися біля найближчого метрополітену.

Візуалізація героїв: 

Буктрейлер: