Чи зважився нарешті?
Доброї години доби, мої любі!
В сьогоднішньому оновленні серденька нарешті прозвучить важливе питання ;) Чи зважиться нарешті Олег на розмову?
... - Не сердишся на мене? Вже пробачила?
- Не серджусь. Я сама обрала той шлях, яким пішла.
- Теж доля?
- Може й так.
- То, хто твоя доля? – хитнув головою у бік мого невеличкого кругленького животика, сама ще до кінця не вірила, що вже пів року живу не сама, а з янголятком під серцем.
- Моя доля в мені! – посміхнулась у відповідь й поклала руку на живіт.
- Юль… Вибач, але я не можу не спитати.
- Тоді питай. – я здогадалася, яке саме питання зараз почую.
- Хто батько? – я лиш приречено зітхнула...
Дехто з вас вже здогадався, що Серденько Змія вже закінчене. Публікація трохи сповільнилась, бо ще треба виправити помилки та підготувати текст для букнету, це теж на жаль займає багато часу.
Паралельно з цим я вже почала писати наступну історію і мені цікава ваша думка.
Чи хотіли б ви бачити далі когось із вже знайомих вам героїв?
Або краще починати нову історію з чистого аркуша?
Що скажете, друзі?
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікаво) Класно, що Олег таки підійшов до неї. Трійця друзів ніби ж всі є вже, чи мова про героїв з інших книг.
Анні Ксандр, Тоді наступний твір стане експерементальним))))
Прочитала. Взяло за душу. До чортиків бісить Стас.)))
Анна Багирова, Звісно, що бісить)))) Намалювався третім лишнім)))) Та він поки і мене дратує, щоб про нього писати )))) ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати