Додано
17.11.23 20:57:51
Моя книга жанру жахів/ містика/ наукова фантастика
Анотація до книги "Лімбо Сонне Царство"
Що ви знаєте про світ снів? Це не просто сни. то є окремий вимір, де душа подорожує окремо від тіла. Час там іде швидше чим у нас, один експеремент показав: коли в нас проходить година, то там проходить майже ціла доба. Сонне Царство називається Лімбо і там можливо все! Головне-вміти керувати своїми подорожами. Я- Луціана розкажу вам все, що знаю про Лімбо. Приготуйтеся до незабутньої подорожі в своєму житті.
Від Автора-
Приємного вам прочитання! З цією книгою ви не просто випадете з реальності, але й зможете почерпнути важливі для себе знання- там є такі глави як: "Дежавю" та "Лунатизм", де я розкриваю від чого буває і як з цим справлятися.
Посилання на книгу:
https://booknet.ua/book/lmbo-sonne-carstvo-b419967
Андіона Гобой
140
відслідковують
Інші блоги
Любі читачі! Запрошую вас до моєї нової історії. НЕБЕЗПЕЧНИЙ СПАДОК Анотація Я втратила все – батьків, свободу і право розпоряджатися власним життям. Друг батька під приводом захисту заманив мене до золотої клітки.
Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі: "Кожна історія — це внутрішній
Взагалі-то я не люблю челенджи. Якщо первісна ідея належить не тобі, то хочеш ти того чи ні (й попри будь-які погляди та переконання), але доводиться лише сунутися колією, що прокладена кимось попереднім, а не тобою. Адже
Вітаю, любі Натхненники!!! Запрошую до зимово-різдвяного вайбу, фіктивних стосунків, справжнього ромкому та пристрасних цілунків) “Подвійні вершки” Уривок “Я тримав її в обіймах та маневрував, щоб
Вітаю, любі Натхненники!!! Запрошую до зимово-різдвяного вайбу, фіктивних стосунків, справжнього ромкому та пристрасних цілунків) “Подвійні вершки” Уривок “НІЧ. Чую крізь сон, що щось шкрябається
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМоє лімбо - це вічний жах, де мені сниться школа і я щось не вивчив... Вже 36 років, а мене до кісток жахом пробирає =)
Василь Бундзяк, Ага і в мене було схожа ситуація. Я не любила ходити в школу і вчитися та тепер з роками я розумію що школа важлива, бо там ми отримуємо базові знання які знадобляться нам в житті і думаю що могла б краще вчитися й тоді мала б зараз кращу роботу. Шкода, що я маму і бабусю не слухала, коли вони мене наставляли вчитися краще.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати