Продовжую писати

Привіт❤️

Я дала свободу своїм героям. І це призвело до того, що Аня сумнівається в собі, а Максим притягнув свою колишню.

І от що з ними робити, бо тепер я сумніваюся, що мій фінал для них співпаде з їхнім бажанням.

"Кава на Різдво" пишеться мною на вільних емоціях та бажанні поділитися історією. Був би редактор тоия б вже почула, що все не так. У вільній творчості є свої плюси.

Так що такі новини по останнім сторінкам книги.

Які емоції у вас зараз викликають Аня та Максим?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анітка Санніфео
08.01.2024, 08:33:10

Я так завжди пишу. На вільному польоті фантазії, інтуїтивно)))
Це класний метод.
Шаблони та плани - це не моє))
Успіхів вам! У вас чудова "Кава"

Показати 3 відповіді
Таня Мальована
08.01.2024, 11:11:13

Анітка Санніфео, Іноді й герої краще знають, чого вони хочуть) Тому з ними тільки творити)

Інші блоги
Книжкова весна на Букнет. Знижки + розіграш!
Друзі, на Букнет стартувала акція "Книжкова весна"! Упродовж її дії ви можете придбати книги улюблених авторів зі знижками до 30%, а ще - отримати шанс виграти промокоди на безкоштовне читання будь-яких платних книг
Таємниці вікторіанської Англії і маленький сюрприз
Сьогодні в мене для вас остання, але від того не менш розкішна візуалізація, яку мені зробила Дана "NeuroMagic". Ви тільки погляньте на цю естетику! Ми переносимося у манірну Англію кінця ХІХ століття з історією «Тінь
Вирішила спробувати себе у складанні віршів
А саме - у авторській поетичній адаптаціі одного з найвідоміших віршів мого улюбленого Дж. Р. Р. Толкіна — Mythopoeia, ось що в мене вийшло: Мій любий пане, я сказав недавно, Що не буває проклята так явно Людина, створена
Дзвінок з минулого...
Привіт всім!!! У нас щось новеньке та інтригуюче: Я сиджу в кабінеті на двадцять восьмому поверсі «Апекс Наві» і дивлюся у вікно. Київ розкинувся внизу, як іграшковий. На столі — два флакони Ganymede, які я так і не віддав
Новий розділ "Жінок..." вже на сайті
Сьогодні нарешті трішки довідаємось про таємницю Орисиної бабусі. Станеться це випадково, у парку. А настпуний розділ буде про життя цієї хоч не головної, та все ж особливої героїні. Вона побачила бабусю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше