Додано
17.11.23 12:29:09
Продовжую писати
Привіт❤️
Я дала свободу своїм героям. І це призвело до того, що Аня сумнівається в собі, а Максим притягнув свою колишню.
І от що з ними робити, бо тепер я сумніваюся, що мій фінал для них співпаде з їхнім бажанням.
"Кава на Різдво" пишеться мною на вільних емоціях та бажанні поділитися історією. Був би редактор тоия б вже почула, що все не так. У вільній творчості є свої плюси.
Так що такі новини по останнім сторінкам книги.
Які емоції у вас зараз викликають Аня та Максим?
Таня Мальована
119
відслідковують
Інші блоги
Сподіваюсь, що з моєю книгою все добре і сюжет вам насправді подобається. Бо, якщо чесно, зовсім не хочеться завершувати цей цикл якоюсь не такою історією. Все-таки до цього стільки героїв старалися прожити цікаві історії,
"Мотиль, який загрався з полум'ям свічки, не повинен скаржитися на обпалені крила..." Ціна за спробу приборкати первісний хаос виявилася надто високою. Зорн зрозумів це, коли його власні руки перетворилися на обвуглені
«РОЗКАЖИ МЕНІ ПРО НАС» Я давно виношував цю історію. Вона почалася з одного питання: скільки треба часу, щоб прожити ціле життя? Рік? Десять? А якщо... сорок хвилин? Знайомтеся: Назар, 19 років, продавець у книгарні.
Наступна жертва – Джозеф. Ні він не позує, здається потрапив в поле зору служби безпеки Пітера Донована.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ так завжди пишу. На вільному польоті фантазії, інтуїтивно)))
Це класний метод.
Шаблони та плани - це не моє))
Успіхів вам! У вас чудова "Кава"
Анітка Санніфео, Іноді й герої краще знають, чого вони хочуть) Тому з ними тільки творити)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати