Прода на "Ейлінг" опівночі. Відразу попереджу, особливо вразливим не читати на ніч. Правда. Така собі реклама від автора, але принаймні чесно. Нижче цитата, тому якщо не хочете скла — ідіть далі. І так, я не дурна, щоб відваджувати читача. Я просто розумію, що для когось це може бути "занадто" і він не засне. 

"Міцні чоловічі руки раптово обійняли зі спини, викликаючи німий крик. Я дивилася на своє відображення і бачила лице Елайва над моїм плечем. Його пальці тримали скальпель і повільно розрізали мою грудну клітину. Вони проривали шкіру, торкалися кісток, аж доки не зупинилися. Метал впав у порожнечу. Я не могла відвести погляду від того, як він обережно заліз в щілину руками і став розкривати грудну клітину, відкриваючи шлях до серця. Воно шалено билося, кровоточило, рвалося з грудей.

— Ти маєш жити, Ейлінг. Що б не сталося, я змушу твоє серце битися, — шепотів голос мені у вухо.

Харт схопив мою шию, перекриваючи кисень, і опустив поруч своє лице. Його колючі губи торкалися шкіри, залишали червоні плями, вимагали покори. Я хотіла вириватися, але не могла нічого зробити. "

Телеграм з новинами, промо, ілюстраціями та спілкуванням.