Чи буває кохання без меж?
Чи буває кохання без меж? Запрошую до прочитання історії Сабіни та Владислава "Кохання без меж та принципів"
сильна героїня, щирі почуття_романтика, протистояння характерів_пристрасть, завршено, безкоштовно
Уривок 1:
«Ви коли-небудь помічали, як зовсім чужа вам людина в один момент краде ваше серце і заполоняє всі думки? Спочатку ви не розумієте себе і власних почуттів, згодом з усіх сил заперечуєте цей факт, потім ніби й приймаєте це, але так і не усвідомлюєте до кінця. Він ніби нічого не зробив, щоб стати частиною вашого серця, але воно наперекір всім сумнівам і здоровому глузду весь час зайняте лише однією людиною. Де він? З ким він? Чи тепло він одягнувся у холодну погоду?»
Сабіна думала про Влада й тяжко зітхнула. Невже це і є кохання без меж та принципів? Але чому так боляче з гірким присмаком поразки, її особистої поразки!
«Потім ніби ці відчуття проходять, але один погляд, дотик чи слово, і ви готові посеред ночі летіти на зустріч з людиною, з якою ваше серце завжди ходило поряд! До біса всі принципи, до біса здоровий глузд, все до біса, лише б опинитися поряд! І як би не було прикро, але все написане вище відноситься не до чоловіків, а до сучасних дівчат. Сучасні чоловіки, як кіт Гарфілд із мультфільму: «Люби мене, годуй і нікому не віддавай».
Перший раз Сабіна не пішла на зустріч із Владом в Аліканте. Вона намагалася уникати його, але він не відступав... і посеред ночі все ж таки наважилася й поїхала до нього в готель. Дотики, поцілунки, пристрасть, і все було до тих пір, доки він через кілька днів не зник без попереджень, таким чином залишивши її з роздумами та розбитим серцем.
Уривок 2:
«Серйозна не по роках — так дуже часто її називали. Але як це сприймати — як комплімент чи образу? Так, серйозна, але не з усіма і не завжди. Купа знайомих, з кожним вона проявляла себе по-різному, з кимось сміялась до сліз, а з кимось говорила лише про погоду. «Снігова королева» — казали про неї за спиною, але чи була вона нею? Ніхто і ніколи повною мірою її не розумів, а вона розуміння і не шукала. У думках будувала власні світи, які час від часу падали їй на голову з неймовірною швидкістю і гострим болем. Ніхто і ніколи не міг здогадатись, скільки думок саме в цю хвилину проноситься в її голові і як кожна з них дивує її саму. «Занадто багато думаєш», — казала вона собі час від часу, за думками втрачаєш час, коли маєш жити, але це ніколи не допомагало. Так, на якийсь час процес зупинявся, але ненадовго. Вона вже звикла до такого життя: зранку біжить на роботу, весь день у процесі роботи відключається від думок, але приходить вечір і думки повертаються, і з кожним днем їх все більше і дивують вони все сильніше. За маскою байдужості, сарказму і гострих жартів десь завжди ховалися проблеми, які навіть наодинці з собою не наважувалась виговорити вголос, що вже казати про те, щоб розповісти хоч комусь. «Не варто говорити, — запевняла вона себе, — переживеш все сама», — і дійсно в більшості випадків переживала. Щоб не сталося, завжди намагалась знайти сили, щоб не лізти від розпачу, болю і жалю на стіни знятої не дорого квартири, які точно б не витримали такого натиску. Як же часто їй хотілось відчути себе маленькою, захищеною і просто слабкою, але це було не в її правилах, бо кожного разу, коли емоції брали верх над мозком, вона збирала уламки своєї розбитої душі дуже довго. Так, у неї теж була душа! Розбита і часом роздавлена, випалена ледь не до тла, але справжня. Вона рідко жалілась на долю, лише в часи, коли втримати все в собі було вже неможливо, могла як на духу випалити все комусь із подруг, а потім знову сидіти й думати: «Навіщо я це зробила?!»
Новий буктрейлер:
Уривок 3:
"Кожна історія кохання має свій початок, і в деяких випадках цей початок не завжди щасливий.
Випадкове знайомство, симпатія, зародження почуттів, близькість, пристрасть і перші розчарування, які поєднуються з болем. І всі ці емоції та почуття переплітаються в один вузол, який надалі боляче здавлює серце та тримає подальші почуття під замком!
Проходить день, місяць, рік, а відчуття дискомфорту все одно залишається, і спогади, ніби уламки зостаються глибоко в душі.
Але інколи в житті трапляється несподіванка, яка порушує такий довгоочікуваний спокій... дві споріднені галактики знову зустрічаються та поєднуються в одне ціле!
Новий спалах емоцій та почуттів, бажання доторкнутися не лише до частин тіла, але й душі, відчути присмак пристрасті та кохання, і такі моменти породжують нову, єдину галактику, яка тепер існує для двох людей...
Якщо точніше сказати, тепер існує не лише для двох! Адже безмежне та щире кохання дарує диво!"
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт, сонце. Дуже гарна історія..❤️)))
Анна Багирова, Привіт, мила ❤️ Щиро дякую!) Доки пишу нову книгу, про попередні історії не забуваю))) ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати