Привіт любі, ловіть гарячу новинку ) 

"Більше ніколи" вже не сайті.

Пролог 

- Чим завдячую ? - Запитує розтягнувши губи у посмішці від якої я й досі пливу. Боже, чому він такий красивий ? 

 - Привіт, я у справі прийшла. 

 - Це вже цікаво, й чим я можу тобі допомогти ? Невже голубки вирішили купити собі квартиру в новобудові ? - Не приховуючи неприязні говорить Макс. 

 - Ні, - грубо відрізаю, - Я до Влада прийшла, але твоя адміністратор не знає такого, тому довелось прийти до тебе. Де я можу його знайти ? - Стараюсь зберігати спокій. 

- Я за твоїм чоловіком не слідкую. - Пирхає Максим відкинувшись на кріслі. 

- Максе. Він же тут працює. 

 -  Юля, я його звільнив ще два місяці тому. Й гадки не мою де він й з ким. Й тому Дана не знає його.  - Колишній перебиває мене на пів слові.

 -  Як звільнив.... але ж... - у мене ступор. Що ? Але ж Влад мені говорив що працює днями й ночами. Бо Макс йому проходу не дає. 

 - Взяв і звільнив, за його вічні прогули та погану роботу. Він вічно прикривався тобою. То ти хворієш, то в лікарні, то ще щось. З такою історію хвороб як у тебе, я дивлюсь що ти сюди прийшла на своїх двох. - Не приховуючи сарказму говорить він. Я просто не вірю своїм вухам. Невже Влад мені брехав. Але якщо він не тут, то де тоді ? Де він пропадав весь цей час, коли я думала що він на роботі ? 

 - Бісів брехун. - Вилітає з рота. 

 - Ти сама його обрала. - Не міг не вколоти. - Слухай, у мене не має часу на ваші милодрами. Якщо це все, то двері ти знаєш де знаходиться. - Не дуже то доброзичливо сказав Максим. 

Чекаю ваших реакцій