Новинка все ще на регулярній публікації

Прода на "Ейлінг" опівночі) Як гадаєте, тема "від кохання до ненависті і знов до кохання" можлива? Думаю про кінцівку книги і розумію, що варто писати дилогію, або когось вбити. Цікаво, хто більше сподобається читачу. Скар чи Харт?

— Я не хотів залишати тебе одну, — ніби нічого  не розуміючи відповів чоловік, поки мої емоції починали кипіти. — Я завжди тебе...

— Але ти залишив, — перебила, не даючи закінчити те, що б зупинило моє дурне серце. — Ти залишив мене одну і навіть не дав знати, що з тобою все добре! Я ненавиджу тебе, Харт. Настільки ненавиджу, що відчуваю це майже фізично.

І зранку о 7.00)

— Ти завжди так поводиш себе з гостями? — запитав Харт захриплим голосом десь за моєю спиною. — Хоч би прикрилася.

— А чого ти там не бачив? — здивувалася, подібній реакції. За стільки років він би мав уже давно звикнути до вигляду чужого тіла. — Для того, хто ліз пальцями під мою шкіру безліч разів, ти надто гостро реагуєш на неї.

— За чотири роки багато чого змінилося. Ти вже не та вісімнадцяти річна дівчинка. Та й мені не двадцять сім вже. Ми стали іншими, Ейлінг, і можемо вже не звертати уваги на чужих людей.

— Це смішно, Елайв. Ти можеш скільки завгодно говорити про це, але я назавжди залишусь поза законом. Саме моє існування буде поза законом. І я ніколи не зможу навіть сказати, чим я хвора...