"Зроби мені боляче" — три дні до прем'єри — уривок

Вітаю, любі читачі і читачки!

До старту еротичного роману "Зроби мені боляче" залишилося три дні, і сьогодні я хочу поділитися уривком, а також розповісти важливі речі про цю книгу, які варто знати перед читанням.

1❤️. Сюжет книги закрутиться навколо однієї специфічної теми, про що ви вже можете здогадатися з назви. Але подача цієї теми буде дещо інша, ніж зазвичай у книгах і, повірте, реалістичніша, ніж зазвичай. Одне слово… Вразливим і людям з високими моральними цінностями місцями може бути важко читати.

2❤️. Автор не зобов'язаний поділяти думки своїх героїв, симпатизувати своїм героям у всьому і підтримувати їхній вибір. Якщо я описую якісь події чи якогось персонажа, це НЕ значить, що я їх вихваляю, це значить лише те, що мене зацікавила якась тема і я захотіла у ній розібратися. І ви, як читачі, теж не зобов'язані лише хвалити героїв ;) Мені буде цікаво почути різні думки про те, що відбуватиметься.

3❤️. Ви знаєте, що майже всі мої книги прив'язані до конкретного часу і конкретного місця. У цьому романі я вперше за довгий час дозволю собі відмежуватися від реальності і сьогодення, ми не дізнаємося ні міста, в якому відбуваються події, ні року.

4❤️. Якщо двом людям добре разом, байдуже, що про це думає решта світу.

Чи ні?

З цією дилемою ми й розбиратимемось у романі. А разом з тим торкнемося й інших важливих питань, таких як жіноча солідарність, насилля у стосунках, сімейні взаємини та ін.

Якщо цими попередженнями я ще вас не відлякала, запрошую прочитати уривок і чекати книгу :)

Уривок:

— Що таке? Тобі досі соромно переді мною?

Данило знову дивиться, наче сонце й не заважає розглядати мої червоні щоки.

— Ну… Трохи. Ти бачив мене голою… там, — я ляпаю, перш ніж встигаю подумати.

Господи, навіщо я це озвучила?

— Я бачив твої сідниці і ***. Вони, до речі, у тебе гарні.

— Дякую, мені ще ніхто не робив такого компліменту.

Від почутого хочу провалилися крізь землю, але реагую лише нервовим смішком.

— Боюсь, це найромантичніше, що я можу тобі сказати… Це не твоя маршрутка?

Жовтий "Богдан", який наближається, мене рятує.

— Моя. Дякую, що провів. Гарних вихідних!

— І тобі.

Він не йде, чекає, доки маршрутка під'їде і зупиниться. Жінки, бабуся і підліток сідають першими. Підходжу за ними до передніх дверцят, і вже збираюся заходити в салон, коли чую своє ім'я з Данилових вуст і озираюся.

— Так?

— Тобі не треба соромитися мене. Немає нічого, за що нам може бути соромно одне перед одним.

Він каже негучно, чую лише я. Швидко киваю й заходжу в маршрутку. Вже з вікна кидаю останній погляд на привабливого задуманого хлопця на тротуарі. Він тримає в одній руці портфель, інша рука — в кишені. Темне волосся виблискує під вечірнім сонцем, а очі проводжають маршрутку. Вродливий.

Такий вродливий… Такий мій і не мій водночас.

‐---------------

Слідкуйте за новинами, заходьте на мою книгу у процесі "Десята ранку в першу суботу літа" і очікуйте гарячої новинки!

-------------------

Ще дещо на важливу тему. Якщо хочете почитати захопливий трилер-детектив і допомогти ЗСУ, зазирніть у цей блог письменника і військового Тараса Мельника. Якраз вийшла друком його книги "Таємниця сповіді" (я вже придбала і вам раджу), а у процесі передплати — "Мертві води".

---------------------

Нагадую, що більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.