Ось декілька цитат з книги "Пори року. Зникнення Зими":

1. "Чому їй щоразу сняться ці образи? Чому вона чує цю колискову? Чому звучить цей пронизуючий до тремтіння шепіт?"

2. "Знаєш, – вкрадливо, напівшепотом, почав він, – мені, звісно, приємно, що до мене спустилася така німфа… Але, можливо, ти злізеш з мене?!"

3. "Біла сорочка з чорним піджаком та краваткою робили Дениса схожим на такого собі спокусника з дарк-академічних книг"

4. "Порятунок прийшов звідти, звідки Діана й не чекала. Та ще й який! Відчинилися двері – у клас ступив хлопчисько, котрий ніяк не виходив з Діаниної голови. Її хребет немовби електричним струмом проткнуло. Хлопець тим часом миттєво оцінив обстановку, а, зустрівшись поглядом з Діаною, позадкував назад, піднімаючи праву брову. Він ніби примару побачив"

5. "Ти забула мене, ну і нехай, – він спантеличено доторкнувся до потилиці. – Можливо, я не був для тебе таким і важливим… Був персоною нон ґрата, скажімо так… Але забути, ким ти народилася, – це вже занадто!"

Приємного читання!