Мої роздуми....

Привіт, мої любі читачі! Я щиро вдячна вам, за підтримку моєї нової книги. Щодня, тішуся вашим прочитанням. Мене це надихає і додає сил писати її далі.

Історія Насті, не проста і досить важка. На її прикладі я хочу, щоб ви зрозуміли, наскільки такі діти себе відчувають не потрібними і ізгоями суспільства. Яких, нажаль, сьогодні досить багато. І життя в них не надто солодке, в дитячих будинках чи з батьками алкоголіками, починаючи з самого дитинства. І наша з вами байдужість, робить їх з часом жорстокими і ображеними на весь світ. Якби кожен з нас, дав їм свою часточку любові і уваги. Їхнє життя не було б таким важким емоційно.

Надіюся, ви й надалі залишитеся разом з моєю книгою і не втратите свій інтерес до не простої історії.

Сьогодні вечером, на вас чекає наступна глава. Приємного читання, бережіть себе, мої хороші. Дякую вам, за вашу увагу і розуміння. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Не вихваляюся, але я дописав  \(★ω★)/ 
Три розділи ще треба відредагувати та викласти, але це вже механіка... Головне, що крапка поставлена, а історія завершена (⁠.⁠ ⁠❛⁠ ⁠ᴗ⁠ ⁠❛⁠.⁠) ✧*。 Тому я вирішив познайомити вас з Ілсе. Саме його обличчя
Господині бувають різними ♥️ (визуали + анонс)
Події в книзі "Другий шанс або Помста ангела" потроху розганяються (комусь уже встигли зламати руку, ага), тож я принесла вам трохи візуалів. В той час як Батса обговорює плани з Ґєшеатом: — А Ханна? — Я
Одна книга чи декілька одночасно?
Я завжди дивувалася людям, які можуть читати 5–6 книг паралельно й не плутати сюжети та героїв. Я зазвичай повністю занурююся в одну історію. Якщо книга мене зачепила, то не хочу відволікатися на інші світи. А як у вас? Одна
По Той БІк ЛІта
Вітаю, мої неперевершені друзі! І сьогодні я хочу розказати більше про свою книгу "По той бік літа" Цю книгу я почала писати не так давно, але як же виникла ідея писати її? Все просто! Я завжди мріяла написати
Ілюстація до Fall(in love)
Коли ми поверталися дорогою, вкритою купою опалого листя, я не помітила корінь дерева й перечепилася. Левій вчасно мене зловив у свої обійми. Я засміялася. А він легенько прихилив моє тіло до стовбура дерева. Намагаючись
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше