"Заберу тебе собі" Підписка!!!

Що робити, коли підстаркуватий бос поклав на тебе око і не проти покласти руку? І до чого вдатися, коли колишній чоловік руйнує навіть натяк на нові стосунки? Та як бути, коли молодий і сексуальний сусід навпроти вирішив, що різниця у віці - лише зайві умовності?
Три подруги, три долі, три кохання, і чоловіки, від яких захоплює подих.

А це шматочнок для інтриги: 

У цей момент Ніка затремтіла, відразу відчуваючи весь жах того, що відбувається, і той мороз, що побіг по спині. Вперше вона спостерігала таку разючу зміну в чоловікові, наче звір, ось-ось готовий був кинутися і розірвати здобич. А саме здобиччю Ніка себе і відчула, спостерігаючи чисту лють чоловіка, злість і готовність знищувати, аби домогтися свого.

- Вона моя дочка, зрозуміло?! – зашипіла Ніка, озирнувшись і наїжачившись, готова видряпати очі будь-кому.

Чи то страх, чи приреченість загнаного звіра Андрій прочитав на обличчі жінки, та тільки стиснув зуби, тож на щоках жовна заграли і рикнувши, не втримавшись, гримнув по столу кулаком.

- Ніколи не думав, Ніко, що ти здатна на таку підлість! Як ти могла приховати від мене дочку?!

- Як я могла?! Та ти напевно жартуєш?! У якому світі ти живеш, Андрію?! Що було б, якби я хоч слово сказала про дитину?! Ти думаєш, твоя мати їй дозволила б народитися?! Чи ти вважаєш, вона дала б мені можливість виховувати дочку?! Твої батьки зробили все можливе, щоб позбавитись мене і підкласти до тебе в ліжко «правильну» дівчину. Сподіваюся ти був щасливий з нею і зі своєю схибленою на грошах сімейкою!

- Що ти верзеш?! - гаркнув чоловік, зовсім не звертаючи уваги на оточуючих.

- А те! Може ти не знаєш, як мою матір вигнали з роботи з подачі твоїх батьків, як твоя мати погрожувала влаштувати мій виліт з університету, як вона принижувала мене і возила дивитись на твою нову дівчину!

- Що? - ошелешено витріщився чоловік, дивлячись на Ніку. - Вона б не стала цього робити!

- Та ну?! Чому ще я з матір'ю поїхала з міста і всі ці роки не з'являлася?! Не просила нічого, не вимагала? Думаєш, я ніколи нічого не потребувала?! Але знаєш, як би іноді гірко мені не було, я навіть думки не допускала про те, щоб хоч на мить з'явитися в полі зору твоєї родини. Тому що моя дочка – найдорожче, що я маю. І я не дозволю її забрати!