Доброго вечора, мої любі сонечка!!!

Запрошую до історії кохання, Олі та Олександра, з роману, "Закохав в осінь та у тирана".

Сьогоднішні два розділи вже на сайті. Наші герої провели ніч разом, тож тепер знову з'ясовують стосунки. Та вже завтра, на Олю чекає нелегка розмова з малюком.

Оля та Олександр?

Уривок.

— Олежик, сонечко, я ж тобі казала, що в мене роботи багато. Я ж тобі казала у мене скоро показ у Києві, тож я маю працювати.

— Ти, що знову поїдеш у Київ?!! — Підвищеним та невдоволеним тоном перепитав малий, та надто голосно заявив. — Я не хочу, щоб ти знов їхала туди.

— Олежик, я мушу працювати. — Спокійно намагалася пояснити дитині, дорослу реальність. — Чому ти не хочеш, аби я їхала в Київ? — Напружено поцікавилася.

Олежик з хвилину мовчав, а тоді невдоволено заговорив.

— Ти знову поїдеш туди на довго. Знайдеш собі там кавалера, а потім вийдеш за нього заміж, і за мене забудеш.

Оля набрала повні легені повітря, і витримавши мить, видихнула його. Олежик швидше за все боявся, щоб вона не залишила його так само як мати. Його страхи цілком зрозумілі, та поки Оля, і намірів не мала, залишати малого, якби не склалася її подальша доля.

— Олежик, я в Київ поїду не надовго, і не залишу тебе, тож не варто хвилюватися даремно. Ми ж уже говорили про це.

Хлопчик мовчав, мабуть, не вірив їй, і за якусь мить з недовірою заговорив.

— Ми говорили, Оль, але я не вірю тобі, бо ти мене обманула. Бо в неділю з ранку ти пішла, не тому, що у тебе було справи, а тому, що тебе образив тато.

Легкий морозець пробігся по тілу Олі, «Невже малий підглядав за нами?». З острахом схопила себе на думці, та в голос поцікавилася.

— З чого ти це взяв?

— Мені тато про це сказав, коли я запитав де ти. — Без емоцій пояснила дитина. — Навіщо ти мене обманюєш?!!

Дівчина закрила очі, «Возник, таки справді бовдур. Навіщо все розповідати малому, правду? Невже не міг щось вигадати?».

Мирної, тихої ночі, любі!!! Обіймаю!❤️