Монстриків вам у стрічку)))

Вітаю вас, любі промінчики!

Коли ще як не на Хелловін розказати про найбільш хеловінську казку з усих мною написаних?

Знайомтеся це Ойк!

 

Він маленький вампірчик, що тільки-но йде до школи.

Та от лихо! Він срашенно боїться висоти!

Одначе, вампіри народжені літати.

Ба більше, шкільні уроки в нього проходять на галузках величезного дерева!


 

Чи зможе Ойк подлати свої страхи?

І як у цьому йому допоможуть друзі



та вороги?


Дізнаймося разом! Читати тут!

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Глазунова
31.10.2023, 20:19:30

Із задоволенням прочитала казочку про Ойка!!!
Дуже добра та гарно написана)))

Показати 2 відповіді
Олеся Глазунова
01.11.2023, 16:13:07

Анастасія Дніпровська, Дуууже хочеться ))) особливо останнім часом...
Але, якщо є такі казки, світ буде ставати кращим, чарівнішим і добрішим!!!

Які гарненькі монстрики! І казочка чудова! Дякую!
Коли ж, як не в Геловін, читати про монстриків?

Показати 2 відповіді

Лариса Бондарчук, Дякую! Дуже приємно))) Я чомусь вже думала, що казок не читають майже на Букнет)))

avatar
Олеся Глазунова
31.10.2023, 18:40:38

Який же він гарнююююняяяяя)))
ШІ чудово попрацював та зміг візуалізувати Ваших героїв.

Alesia, Оу) Дякую. Це я робила в Leonardo AI.

Інші блоги
Знижка на вулканічне кохання!
Вітаю, любі читачки і читачі! Сьогодні діє знижка на мій еротичний любовний роман «Вулкан для Венери»! Запрошую до цієї палкої любовної історії! Уривок: — Ми домовлялися, що ти не мелькатимеш
Ото подарунок!
А вранці, після сніданку, на мене чекає сюрприз… — Дивись, що я тобі знайшов! — радіє Аріст, як дитина. — Все, як ти хотів: нове, незвичайне і яскраве! Я із цікавістю дивлюся туди, куди показує принц, й у двері заводять
Дійшло...
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
Взаємна активність
Привіт, друзі) Хочу наколдувати собі і вам трошки підписок та сердечок) Долучайтеся)
Візуалізація до розділу 29
Щойно я відчинила двері, як завмерла на порозі. Кімната не була порожньою. Вона була заповнена солодким, п’янким ароматом квітів, але під ним, тонкою невловимою ниткою, відчувався інший запах. Терпкий, дорогий, із нотками
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше