Всі ми так хочемо знайти прості рішення.

Мати тиху гавань, стовідсотковий варіант, щоб завжди було куди повернутись. Туди, де люблять щиро, що б ми не накоїли, які б дивні рішення не приймали.

Ховаємось за стереотипами, ревнощами, закриваємося у стосунках від інших людей і до скреготу, до болю в кістках боїмося зрад. Боїмося, що нами знехтують, що нам знайдуть заміну, що десь там хтось буде цікавішим, вправнішим, кращим...

Буде, звісно буде. А як інакше?

Та цього не треба боятися, як і руйнації ідеалів, якими ми живемо чи не все своє життя. Бо воно дивовижне, напрочуд цікаве, іноді безжальне, часто нестерпно болюче.

Але це життя наше і іншого в нас не буде. Це перевірена інформація, але ви все можете піддати сумнівам. Завжди.

І коли настає крах ідеалів, коли більше не вийде і не хочеться жити так, як раніше, потрібно просто відпустити усе. Бо єдиний сенс, який потрібно вловити, це вміння розуміти себе, кохати себе, любити це життя в усіх його проявах і віддавати любов у світ.

Нести світло, а не образи, страхи та упередження.

Те, за що тримаєшся, завжди втрачаєш. Тому треба відпустити...

Вибір завжди за вами і тільки. То що оберете?

Вся ця філософія має натякнути вам на те, про що йтиметься в сьогоднішній главі САМА, ЛЮБА, САМА. Як завжди, о 20:00.

https://booknet.ua/reader/sama-lyuba-sama-b419148...

Зустрінемось в коментарях, бережіть себе!