Дві знижки та новинка❤️

Привіт, мої любі❤️
Сьогодні діє знижечка на дві мої завершені книги. А також, хочу запросити вас до довгоочікуваної новинки, яка вже на сайті. Повністю завершена книга, тож запрошую до прочитання останнього із Монстрів, що вміє кохати, книги "Жнець". Буду рада зустрітися з вами у коментарях та дізнатися вашу думку.
І залишаю маленький уривочок❤️

— Ще раз бодай пальцем торкнешся до моєї дружини — пошкодуєш, — підходячи до дівчини, помічаю, що вона плаче. І я мав би обійняти її, та бодай щось промовити… але щойно ловлю її погляд — розумію, що це останнє, чого вона хоче, — зачекай на мене в автомобілі, — киваючи, Монік обходить мене та безшумно прямує до дверей, поки я підіймаюсь до його кабінету. Сімоне уникає мого погляду, навіть, коли ми залишаємося удвох. Я ж навпаки, розглядаю його, намагаючись знайти спільні риси із дівчиною. Але скільки б не шукав — їх просто немає.

      — Я б хотів обговорити наші спільні справи, — склавши руки на столі, він припиняє шкіритися та нарешті підводить погляд.

      — У нас немає спільних справ. Тому мені і цікаво, з якої причини ти відірвав мене від роботи і змусив приїхати сюди? Аби я поглянув на твої методи виховання? Якщо так, то повторюю востаннє — бодай пальцем до неї торкнешся, і я уб’ю тебе. Навіть якщо це матиме наслідки. Ми порозумілися? — він блідне. Нервово заламуючи пальці, мов дитина, що нашкодила. І від його огрядної туші та свиноподібного вигляду загалом, мене верне. Він знає, що я здатен на це. Навіть зараз. Ми обидва розуміємо, ким ми є і приховувати це немає потреби. Єдине, що мене стримує — Монік. Я не хочу, щоб ця мила дівчина вважала мене монстром, хоч ним я насправді і є.

      — Монік — моя єдина дитина. І я піклуюсь про неї, як можу і як вмію. Тож не тобі вказувати, як мені виховувати власну доньку, — на мить мені, навіть здається, що в нього десь там з’являються зародки яєць. Але лише здається, бо за мить Сімоне знову відводить погляд.

      — Дітей виховують доти, доки вони вміщаються поперек дитячого ліжка. Далі — вони, лише навчаються. У твоєму віці час уже це знати. У мене немає часу на те, аби пояснювати такі елементарні речі. Чого ти хочеш насправді, і навіщо телефонував мені?

      — Мене цікавить дозвіл на використання ваших портів. І вашої поліції, — це надто передбачувано. І надто примітивно. Але він не жартує.

      — Що ти можеш запропонувати натомість?

      — Я мало віддав? — хмурячи чорні брови, він невдоволено підтискає тонкі губи, а мені гидко від сенсу того, що ця істота щойно бовкнула. Він обміняв її. І навіть не приховує цього. Та перш ніж я встигаю опанувати себе, додає: — Чи ти залишився незадоволеним?

А тепер до знижечок❤️

Запрошую вас до фан-клубу Марʼянчика із книги "Принципи самотності". Цей чоловік продемонструє як завоювати серденько неприступної жінки та стати найкращим татом, для маленької дівчинки, яка просто обожнює рожевих зайців❤️ Також, книга є у паперовому варіанті❤️

— Ну правильно, на таксі пані катаються. Опалення скоро дадуть — треба рахунки платити, а ти замість того, щоб гроші відкладати, на таксі катаєшся!

— Чого ти від мене хочеш?! — гримнувши чашкою по столу, відходжу до вікна, намагаючись вгамувати головний біль, з яким прокинулась. Субота, вихідний. А вона вже з самого ранку влаштовує скандал. — Я бодай раз в житті зробила щось, що тобі б сподобалось? Чи я від народження для тебе проблема?

— Ти стала проблемною, коли зі своїм Мішкою звʼязалась! От відтоді я тебе не впізнаю! 

Мовчу, проковтуючи чергову образу. Бо не маю що відповісти. Так, тоді я і змінилась. Тоді припинила бігати на тисячу гуртків. Тоді припинила повертатись додому о шостій вечора та одразу сідати за уроки. Саме тоді! Тоді я дізналась, що молодь гуляє в парках, що вона може ходити на дискотеки та у кіно. А не лише у музеї, театри та виставки, як цього хотіла мама. Вона хотіла, щоб я стала вчителькою, знайшла пристойного чоловіка, вийшла за нього заміж і жила у квартирі, взятій в іпотеку на тридцять років. 

Я ж хотіла свободи. І він став моєю свободою. 

Я була щаслива.

Хай не довго. 

Але була. І це було варте того. Емілія тому підтвердження.

— Якщо ти закінчила — можна я піду і занесу дитині чай?

— Та йди. Що з тобою говорити? Зламала собі життя і їй зламаєш. Що ти виховаєш сама? На які гроші? Батьку було б соромно за тебе. Добре, що не дожив до цієї ганьби.

— Якщо я для тебе ганьба — то просто не чіпай мене. Не говори до мене. Не помічай. Але не смій про неї так казати, бо крім нас з нею у тебе нікого немає.

Як завжди махає рукою та зникає у своїй кімнаті.

Так завжди. 

З того самого дня, коли я сказала їй, що вагітна. Вона вимагала робити аборт, але я зізналась, коли уже був четвертий місяць і його ніхто не зробить. Знала ж, що буде так. Тому й мовчала. Я свій вибір зробила свідомо. 

 А якщо ви шукаєте що б прочитати про сусідів по квартирі, якими дві людини стали геть випадково і проти власної волі – то запрошую до книги "Ознаки дорослішання", на яку теж сьогодні діє знижка. Таємничий Павлусь та творча Василина не дадуть вам сумувати, але у процесі читання вам неодноразово захочеться тріснути білявого чимось важким❤️

– Не зовсім. Пропоную парі, що полягатиме у наступному. Хто перший закохається – з'їде з цієї квартири. Це дозволить уникнути багатьох незручностей.

– Коли збиратимеш манатки – не зачепи мій проект! – я встала, щоб вийти з кухні, але він втримав мене за руку, так само самозадоволено посміхаючись.

– Тоді пропоную почати просто зараз, - потягнувши мене на себе, він всадив мене до себе на коліна і впився у губи поцілунком, таким же як вчора ввечері, таким же пристрасним, збудливим і таким же забороненим. Відриватись чи відштовхувати його не хотілось, але час невпинно наближався до першої пари.

– Запізнюсь, Павлуша. Запізнюсь – стану гірше вчитись. Буду гірше вчитись – вилечу з універу. Вилечу з універу – поїду в Франківськ. Зв'язок вловив? Тактика не погана, але тупа.

І, звісно, запрошую до моїх соцмереж:

Інстаграм                       Телеграм                      Фейсбук                        ТікТок

                                          Сторінка автора

До зустрічі на сторінках моїх книг❤️

З любовʼю, Дарина❤️