Завоювати чи покохати?

Вітаю, красуні))

Сьогодні завершено першу БЕЗКОШТОВНУ частину дилогії "Уламки Данте" -

Завоюй мене

Таємниці, пошуки правди, почуття, емоції, холод старшого брата, та тепло молодшого, дарували нам насолоду впродовдж цих осінніх днів. Я дуже рада, що книга знайшла відгук у ваших серцях, як і в моєму. Брати Данте досить складні герої. В продовженні ми дізнаємося про них значно більше) З фіналу, гадаю, ви зрозуміли мету Марка, котра нас цікавила з перших сторінок. 

Попереду нас чекає ще більше цікавого, палкого, емоційного) Обіцяю, сумно з героями не буде!

Уривок з останньої глави:

"— Пропонуєш збрехати їй? Вона питала, вона… Ти бачив як вона в очі дивиться? Наче ти її всесвіт! — хлопець знову щось розбиває. Не віриться, що може поводитися так. 

— Знаю, — тихо відрізає Марк. Тепло з тону зникає. Не допомогло, тож він повертається до свого звичного стану. — Так вона дивилася, коли у моєму ліжку лежала.

Настає тиша. Дзвінка, болісна, по вухах ножем проходиться.

— В ліжку? — перепитує Маріан.

— В душовій. І в номері, коли я притиснув її до стіни. Тримав за шию. Ось цими пальцями, брате. Така ніжна… легко зламати. 

— Брешеш, — нервово сміється. — Брі казала, що ночувала у тебе. 

— Вуаля! — жорстко лунає у відповідь.

— Я знаю чому це робиш… Поїду. Через дев'ять днів повернуся. Якщо тест не підтвердить, то я власними руками закопаю тебе у лісі, — Маріан лютує. 

— Все, що завгодно. Їдеш зараз.

Не рухаюся. Лежу так, наче сплю. На вигляд тіло має бути спокійним, а от всередині усе тріщить. Я скло, в яке тільки що влетів камінь. Мить і стану лише крихтами на землі. Серце теж зраджує. Вибухає, а потім кров'ю стікає по нутрощах. Кидає в жар, в холод. Пульсація рани на нозі нагадує, що все тепер у житті пов'язане з братами. Я не просила цього, просто так сталося. 

Данте попереджав. Казав не раз —  бере своє. Йому байдуже на все. Гра, котру веде, тільки зараз стає видимою. Він ляльковик, а ми іграшки, доля яких залежить від нього. Марк попереджав —  збиратиму уламки мого “я”. Як тільки це станеться, він прийде. Не задля допомоги, о ні… Данте не здатен лікувати душу. Він вміє лише одне — руйнувати."

Усім мирного тижня! Не забуваємо донатити ЗСУ або допомагати у будь-який спосіб. Війна триває, наша перемога не впаде на голову подарунком, її щодня виборюють мужні українці!