Новинка вже скоро! Фентезі + любовний роман

Хей-хей!

Хочу поділитися з вами відрізком книжки, над якою працюю зараз:



— Як думаєш, тебе можуть… Знайти тут?

Тремтяча рука потягнулась за новим шматком вати. 

— Підійди, — попросив Ерік, на що дівчина хитнула головою. — Будь ласка, Коро. І я відповім на твоє запитання. 

Або біль затуманив її розум, або перемогла цікавість, та дівчина пересіла на ковдру поряд з Еріком. Той взяв з її рук ватку й, змочив її, підніс до руки Кори. Чоловічі рухи були напрочуд ніжні. Кора не жаліла себе, промиваючи рану, та Ерік наче переймався за неї більше. Вона ковтнула ком, що утворився у горлі, та чоловік спитав тихо:

— Це була куля когось із моїх, хіба не так? 

— Це не відповідь на питання. — Помітила Кора. Він усміхнувся, вперше відтоді, як побачив її кров.

— Ти казала, в Істраделі колись була магія. І ви завдяки цій магії могли створювати чудову їжу — цілющу, отруйну й таке інше. В моїй країні також було дещо...

— Технології. Я знаю.

На мить чоловік підняв погляд на неї, та посміхнувся. 

— Дивно.

— Що саме? Ай!

Він змив кров з руки дівчини, знов підібравшись до рани. 

— Цікаво, що ви знаєте про технології, але ми нічого не знали про магію. Так от, не лише ви обмежені. Так само як магія пішла від нас, технології покинули нас.

Дівчина нетерпляче закивала — це також розповідали їй батьки, тож Ерік зараз не казав зовсім нічого нового. Чоловік продовжив:

— Певен, ви намагаєтесь повернути магію. Так само ми намагаємось повернути технології.

— Ти маєш на увазі якість засоби відстеження? — спитала Кора, нервово облизнувши губи. 

— Щось типу того. Давай свій диво-гель.

Дівчина простягнула Еріку тюбик, ставлячи ще одне надто важливе запитання:

— То тебе можуть вистежити тут? 

Довгу мить він дивився в обличчя дівчини, проте Кора цього не помічала, втупившись у підлогу. 

— Впевнений, що ні. 

— Чому? 

— Щось змінилось. 

— Прилад для відстеження зламався? 

Чоловік пирхнув й хитнув головою.

— Хіба хтось із вас бачив поряд зі мною якісь прилади? 

— Тоді що?

Якусь секунду він мовчав, а потім сказав:

— Не знаю. Але що б то не було, воно зламалось, коли той клятий вовк вчепився у мене.

Підписуйтесь, аби не загубити реліз!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Як я прийшла на Букнет
Дівчата надихнули і мене написати свою маленьку я-історію, як письменниці. Я не пам'ятаю той момент, коли вирішила стати письменницею, що буду писати книги і т.д. Здається, що воно якось сталося плавно, прийшло поступово.
М(ж)к. Цей день настав!
Привіт, народе! Я хочу з вами поділитися де-чим особистим. Книгу "Моя (жахлива) Королева" я придумала із гарячої сцени, яка є в сьогоднішньому розділі. Спочатку я обмірковувала хто така Амін, а хто Маур, писала, писала,
Флешмоб "Ялинкове сяйво"
Усім затишного вихідного вечора ☺️ А раптом хтось не знає, чим себе зайняти, рекомендую прочитати історії з флешмобу Ольхи Елдер. ☺️ "Моїм бажанням був (не) ти" "Різдво з Перчинкою" "Санта для
Спішу повідомити!☺️☺️☺️
Друга частина розділу «Гріх у смарагдовій шкірі» вже опублікована ✨ Історія стає ще темнішою, гарячішою та напруженішою. Запрошую вас продовжити мандрівку цим світом, де кожна емоція дихає небезпекою, а кожен
⛄❄️“новорічний Booklook”❄️⛄ #флешмоб
Всюди панує новорічно-різдвяний настрій та прикрашається навкруги до свята, створюючи неймовірну казкову атмосферу. навіть Букнет почав рясніти безліччю новинок від чудових авторів. Пропоную також перевдягти своїх
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше