Історія Адама та Каміли добігає завершення. Лишилося два розділи та епілог) 

Анонс:

- Я не знайшов у собі сміливості чинити опір, аби лишитися з сином. Підкорився і здався. Каміла… Я завжди боявся, аби вона не потрапила до поганої компанії, не загубила себе… Тому почав контролювати кожен її крок, спланував її майбутнє до найдрібніших деталей, аби вона лишалася поруч. Скільки разів я хотів її обійняти, пригорнути до себе, погладжуючи руді кучері, чи вкласти спати, читаючи казку, як це роблять нормальні батьки… Та щоразу, коли про це думав – совість колола думка, що це несправедливо по відношенню до сина. Я відчував перед ним провину усі ці роки… Закривав очі на усі його огріхи та свавілля, витягував з таких халеп… А Каміла… Вона завжди такою була: доброю і слухняною. Скільки разів вона прибігала заплакана і просила полікувати метеликам крильця чи вилікувати пташеня, яке випало з гнізда… І я… Я пишався нею, коли вона пішла. Вона зробила те, чого я не зміг.  

Також у день виходу епілогу стартуватиме історія Макса та Мар'яни)

Тому похвастаюся обкладинкою і поділюся назвою з тими, хто ще не бачив))

Підписуйтеся на сторінку автора, щоб не пропусти ;)