Коли автор відкриває передплату на книгу, то завжди хвилюється. Адже ця подія може супроводжуватися тим, що читачі видаляють книгу з бібліотеки і навіть пишуть гнівні коментарі. 

І все ж, одягнувши шолом, щоб захиститись від негативу :) сидиш і дивишся, як збільшується кількість "сердечок" і покупок. І душа тоді радіє, бо розумієш, що читачі висловили неабияку довіру, яка може зрівнятися хіба з голосуванням на виборах . І то голосування ж безкоштовне, а тут людина платить свої гроші, щоб дочитати улюблену історію. Це викликає неабияке піднесення, а разом з тим, і хвилювання - адже хочеться, щоб продовження книги було не гіршим, а навіть більш захоплюючим, ніж її початок. 

Отже, до чого ця довга передмова? Сьогодні було відкрито передплату на книгу "У багатих свої секрети". Люблю цю історію, вона для мене особлива. І радію, що читачі це відчувають, дуже люблю читати ваші коментарі. 

Дякую всім, хто вже придбав мою книгу, і хто ще тільки збирається це зробити! А якщо ви ще не знайомі з історією Макса і Лери - зазирайте до роману "У багатих свої секрети"! Протягом двох тижнів на книгу діятиме мінімальна ціна!

Лера: "Мене найняли, щоб я зібрала компромат, та насправді я хочу прославитися як науковець. От тільки мій новий шеф щодня підносить якісь сюрпризи. Хто він такий — ексцентричний багатій чи небезпечний пацієнт? І що це за сімейка, в якій у кожного свої скелети в шафі?"

Максим: "Колись у мене було все: кохана наречена, справжні, як я вважав, друзі, успішний бізнес… От тільки мій найкращий друг помер у мене на очах, врятувавши мене, а дівчина зрадила з іншим моїм другом, коли я перестав вести світське життя…  Я думав, що більше ніколи не повернусь до нормального життя, але в цю мить у моєму домі зʼявилася вона…"

Уривок для вас:
— Добре, "просто Лера", — хмикнув він. — Давай трохи попрацюємо. Твої обовʼязки, ти ж хотіла їх почути, правильно? Так от… Перше: роби те, що тобі кажуть, не більше, не менше. Друге: роби все вчасно. Основні твої обовʼязки — приймати дзвінки, сортувати їх, потім показувати мені хто і що хотів, і передзвонювати з відповідями. Я не дуже люблю людей, тож ти будеш говорити замість мене. 
— Зрозуміло, — кивнула я. 
— Я не надто люблю офіси, тож працюю з дому, — продовжив він. — Тому ти будеш проводити робочий час тут, у мене вдома. З цим не буде проблем? Немає ревнивого чоловіка, який буде потім психувати? Якщо одружена — можеш збирати манатки вже зараз. 
— Я не заміжня, і ревнивого хлопця в мене немає, — тихо сказала я.  
— Прекрасно, — він скривився. — Добре, тоді тримай, — він дістав з кишені телефон. — Перший, з прозорим чохлом, сюди дзвонять орендатори, їм треба відповідати завжди і одразу, — він простягнув мені мобільний. 
 — Добре, — відповіла я, беручи телефон. 
— Другий, — я дістав телефон з червоним чохлом. — Це охорона і обслуговуючий персонал, наші люди серед орендаторів. Їм теж треба відповідати одразу, особливо якщо дзвонить охорона. 
Я кивнула і взяла й цей апарат. Цікаво, скільки їх ще в нього, і чому не можна всім дзвонити на один номер? Схоже, він якийсь педант…
— Третій — я дістав мобільний з золотим чохлом. — Це рада директорів. Їм відповідай також одразу, кажи, що у мене важливий дзвінок по іншій лінії і я не можу зараз говорити, але що передзвоню, щойно зможу. 
 — Мені записувати все, що я почую? — уточнила я. 
— Так, запитуй, що вони хотіли, обовʼязково, записуй і передавай мені, — він кивнув. — Але це ще не все, — він дістав мобільний з чорним чохлом. — На цей телефон ніколи не відповідай. Але щодня будеш казати, чи дзвонили туди і скільки разів. 
Цікаво, що це за фігня, подумала я, але з зосередженим виглядом кивнула, і взяла четвертий телефон, мабуть я кумедно виглядала, намагаючись їх не впустити…
— Якщо відповіси на дзвінок на цей телефон — я одразу звільню тебе, — продовжив Макс...

Якщо вас зацікавила ця історія, запрошую до читання! Попереду найцікавіше! 
Оновлення щодня о 20 годині! 
А також хочу нагадати про програму лояльності, що діє для нових читачів: при покупці будь-якої моєї книги за повною ціною ви отримуєте знижку на всі інші книги!

Для тих, хто досі чекає відповідь на питання, задане в заголовку, розповідаю) Свого часу я закінчила філфак педінституту і прийшла працювати до школи, але в ній не було вакансії мовника, тож я стала соціальним педагогом. Але директорка школи планувала мене відправити здобувати ще одну освіту - вчитись на психолога. Правда, все ж в мені переважила любов до письма, і я вибрала журналістику. Але психологія досі для мене є одним із найбільших захоплень, я багато читаю, слухаю відео і подкастів і з радістю дізнаюся щось нове про таємниці людської душі. Сподіваюся, ця книга допоможе поділитися дещицею набутих знань, або просто отримаю велике задоволення від її написання, а ви - від читання :)

Щиро дякую всім за підтримку  моєї творчості!❤️ Не забудьте підписатися на автора - так ви точно нічого не пропустите! 

Слідкувати за мною на Букнет      Instagram     Facebook   Телеграм  Threads  Pinterest