Прощання з книгою!

Книга - це цілий всесвіт. Поки автор займається її написанням, то проносить її крізь своє життя, через себе. Особисто я при написанні, ніби проживаю її разом з персонажами, просто в ролі спостерігача.

Саме зараз я стою на шляху, де вже не майорить, а конкретно великими буквами пишеться ФІНІШ. 

Що я відчуваю?

 Смуток - адже ця історія завершується, а її персонажі ще продовжують жити в моїй уяві. 

Полегшення - адже я відкриваю для себе можливість творити щось нове. Розширювати простір фантазій. Пізнавати себе й інших.  

Сподівання - це вже відноситься до мене як до автора. Я дуже комунікабельна людина і маю сильне сподівання, що на наступних книгах, читачі будуть давати більше фітбеку. Адже мені дійсно цікаво обговорити книгу, хай і написану мною. 

Люблю.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Наші у Гоґвордсі (челендж від Елани Чунту)
Челендж "вибір факультету" прийшов у французький Вельєр. Як я не доводила ШІ, що мій герой - не Гаррі Поттер, він не повірив. То вибачайте за схожіть. Я намагалася... Герої книги Таємниця річки Арру - Левко Окунь та
Новинка: академка Залік із катастроф
Вітаю! Сьогодні починаю виклади навинку: гумористичну академку "Залік із катастроф" Бути дочкою ректора магічної академії — не завжди перевага. Особливо якщо ти вже третій рік навчаєшся там без жодної краплі
«зробити за інструкцією» і «взяти відповідальність
Теорія зворотного польоту Є теорія зворотного польоту: коли ти повертаєшся додому, вулиці, люди й звичні стіни залишаються тими самими, але ти — вже інша. І те, що ще вчора здавалося вершиною успіху, сьогодні починає
"Русалонька Аніка" — завершена історія❤️
Мої любі читачі, маю для вас новину! Моя «Русалонька Аніка» отримала фінал. Тепер ви можете прочитати всю історію від першої до останньої сторінки й дізнатися, чим завершилася доля Аніки та чи вдалося їй повернутися
Ореос. Візуал
Дорога до центрального району Ореоса зайняла менше пів години на ще одному літаючому авто. Все відбувалося так швидко, що мені почало здаватися, ніби Коул вирішив якнайшвидше мене позбутися. І лише ця думка отруювала мені
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше