У всіх є улюблені герої прочитаних творів.Читаючи ми намагаємося вловити суть героя, певні особливості його внутрішнього світу, дух, настрій. Герої бувають різні: активні, запальні, позбавлені сумнівів, або ж навпаки набиті сумнівами, як люлька тютюном, нерішучі, потребують мотивації для чарівного натхнення на подальші подвиги. Вкрай цинічні, майже на межі антигероя чи трагічні. З самооцінкою до небес чи ті, які постійно долають внутрішніх демонів. Але усі вони можуть бути неймовірно цікавими. 

   Я безсовісно впадаю за такими собі багатогранними (іноді це дуже близько до "ой, яке поторочене"), непересічними та складними героями. 

  Одним з таких є Лагода з 99 ЗІ 100...

Він агроном, фанат своєї роботи й він запалює цей світ. Лагода самодостатній,  цілеспрямований розумний, відповідальний, чесний, відкритий у всьому та заточений на дію. З ним не знудишся :)))

- А на той трактор ми їдемо дивитися з оптимістичної чи песимістичної точки зору?

- На трактор ми дивимося з виробничою необхідністю. Нам глина без нього. А там і ціни побожні…- й він з садистським натхненням розпочинає мені розповідати про технічні характеристики трактора. 

Закусила губу й з задумливим виглядом розглядаю Лагоду. Чорна кепка на голові,  неголена пика й капосні вогні перемоги, що палають у його очах. М-мм, такого відправ до дідька, то він повернеться свіженьким, натхненим й з магнітиком у руках. Його, схоже, й відвар з луски дракона не візьме. Й зі своїм трактором він не зламний, як той бандерівець з Кобзарем…

   Святе моє терпіння, з цим, місцевим ніндзя авторитетом, мені не тягатися. Й до ворожки не ходи. Отже, я знову залізу в борг й куплю той бісів трактор. Господи! Я з цього сільського дива взагалі не можу вийти…бо ж буду зронять сльози, тринькати свої нерви й чигати світле майбутнє, але з новим трактором…за ціною Ferrari…Прямо замануха!!! І гризотник, бонусом. Хоча він головний приз і я його вже виграла. Мені точно буде торба в цьому сільському господарстві.

- А що це ти маєш такий вигляд наче борешся з нападом поносу? – втомився, розповідати про трактор Лагода.

Під його поглядом мене таки закоротило й мозок вимкнувся поступившись місце емоціям. Хотілося застогнати вголос й від душі стукнути його в колінну чашку. Поверніть назад моє нудне життя!!!

- Твої описи трактора, тендітні, як вафельне мереживо. Я прямо заслухалася, - промуркотіла я. 

Він з сумнівом в очах покосився на мене.

- Чого я тобі не вірю?

- Бо я брешу.

О, тепер у нього був вигляд кота під валер’янкою. Як муркотуна, його викручує у химерних позах, його очі зблискують грайливим збудженням й він розпочинає реготати.

- З тобою може бути весело, - висміявшись, він витер долонею сльози з очей – Ти, коли прийшла, то виглядала, як консерва в якій закінчився термін придатності. Така вся була…- для наочності він навіть щоки надув…

 Й в моїх очах засяяла цікавість першокласниці. Я й лапки перед собою склала…А він зустрівшись з моїм поглядом, немов порізався…відкашлявся, відірвав від мене погляд й перевів його на дорогу.

 Поділіться героями, які вас вразили...