Сьогодні опівночі знову прода на книгу Психолог для психолога . Ловіть комікс та трохи котячої філософії стосунків)

"— Не інакше, Самер. Але мої герої хоч думають про нагальні потреби після цього молочно-рибного періоду, — від його інтерпретації "солодкого" я аж вдавилася повітрям. — І не дивись на мене так. Перший рік стосунків — це саме те, що я назвав тобі. Пари то цілуються, то сваряться, то ще щось. А в зрештою отримують розлад шлунку, бо не можуть визначитись чого їм більше хочеться. 

— Тоді який же другий рік, на твоїй мові шлунку?

— Дієтний, — сумно відповів кіт та пнув камінчик з дороги. — Бо після цього божевілля хочеться просто спокійно чогось поїсти так, щоб потім нічого не буркотіло. 

— А далі? 

— А далі життя має стати або вареною ковбаскою, яка не дуже святкова, але все ж таки смачна. Або ж сухим кормом, який ти будеш гризти до кінця своїх днів, поки не повипадають зуби і ти не перейдеш на рідкий корм..."

Згодні з такими словами? А з якою їжею ви б порівняли свої стосунки?