Стосунки з колишнім

 

Вітаю вас, мої шановні читачі! 

 

 Сьогодні  хотілося б згадати про нашу головну героїню Юлю, із книги Серденько Змія. Із статистики прочитань бачу, що багато нових людей приєднується до нашої компанії читачів, тож хочу нагадати, що історія Юлі почалася в романі Дружина офіцера, де героїня зустріла Кирила, та зустрічалася з хлопцем деякий час. Про подробиці їх стосунків, а також розлучення, можна дізнатися саме в цій частині дилогії.

Кому цікаво залишаю посилання на книгу та частинку із тексту.

Він дивився на те як медична голка пронизує його товсту шкіру, стягуючи ниткою краї невеликої рани. Куля пройшла на виліт, завдавши неглибокого поверхневого поранення. Медична сестра раптово відвернула його від думок.

- Боляче?! - запитала зі співчуттям. Хірург закінчив свою частину роботи, а вона розпочала обробку свіжого шва.

- Нормально. – відмахнувся. Задумавшись, майже не відчував болю.

- Зараз накладу пов'язку і все. Потерпи ще трохи. - говорила зі щирою турботою в голосі. - Я б подула, та не можна. - усміхнулася.

  - Та все гаразд. Роби, що потрібно. - всміхнувся їй у відповідь, дивлячись прямо в очі. Дівчина мліла від його усмішки, від цих поглядів… Серце забилося швидше.

- Як же так сталося? - запитала вже тихіше.

- Робота така. – хмикнув Кирило.

- Небезпечна. Мені не подобається. Я й раніше хвилювалася, а тепер ще сильніше переживатиму.

- Що ти вигадала?! - взяв її за підборіддя повернув до себе обличчям. - Все добре буде. Не накручуй себе. – отримав поштовх у здорове плече, і демонстративно ойкнув.

- Вибач, вибач! Не накручуй… Тобі легко сказати. А якби не бронежилет? Якби тебе поранило серйозно?

– Бронежилет прикриває всі життєво важливі органи.

- Не всі! - видала обурено.                          

- Хм... - посміхнувся він та підняв брови. - Так, ти маєш рацію. Не всі… – посадив дівчину собі на коліно. – Пропоную сьогодні ввечері продовжити лікування в домашньому режимі. – поцілував у губи.

- Ммм, приваблива ідея звичайно. Але, на жаль, пацієнт ще надто слабенький.

- Що? – обурився. – Ось увечері й покажу тобі, на що я здатний…

 

Читати далі за посиланням: https://booknet.ua/book/druzhina-ofcera-b411005


1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Багирова
14.10.2023, 14:22:04

Дилогія вкрала моє серце і спокій! Тепер ще один забіг на межі... Дякую, люба.)))

Віолетта Котова
14.10.2023, 17:34:10

Анна Багирова, Далі ще буде що почитати, за участі улюблених героїв ;)

Інші блоги
«нова глава вже тут! Час для читання!»
Привіт ? Нова глава історії вже чекає на вас. Як гадаєте, що буде далі? Читайте й діліться своїми думками!
коменти
Друзі якщо вам подобаються мої твори,будть ласка дайте зворотній зв'язок Напишіть який жанр ви хотіли б бачити.
Зимова пісня
Доброго вечора! У нас сьогодні такий гарний сніг кружляв. І хоч я не люблю зиму, але сніг все ж красивий. До цієї чарівної зимової погоди в мене вийшла зимова пісня. А ви любите зиму? Чи більше по літу, як я? До речі, останній
Від його посмішки мене кидає в холод...
Сьогодні п'ятниця, а що це означає?) Купа сюрпризів) Один приємніше іншого!) Його шаленство - Коли твій наречений звалить з країни обговоримо, як саме я розв'яжу твоє питання. Зведений брат криво посміхається і наближається
150 сердечок на Принці і збір для прототипу героя
Привіт, мої любі! "Принц мого серця" набрав більш ніж 150 лайків, а число підписників перетнуло 100. Я безмежно вдячна кожному! Це робить мене дійсно щасливою! Чесно, я не знаю навіть таких слів, щоб описати свої емоції! Але,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше