Важлива новина!!!

Мої любі читачі!

15 ЖОВТНЯ БУДЕ ЗАВЕРШЕНО КНИГУ

Відразу після публікації останього розділу (13:00) я відправлю заявку на продаж цієї історії, як завершеної книги.

Через три години о 16:00 залишиться лише ознайомчий фрагмент. Як тільки мою заявку приймуть, книгу можна бути придбати.

* * * * *

Алексіс Коулман – власник ресторану. І все його життя – гра. Гра із самим собою. Гра з тими, хто поряд. Він живе сьогоденням, без будь-яких планів на майбутнє. Але кожна гра має свої суворі правила, яких незмінно дотримується, не відмовляючи собі ні в чому. Для всіх він власний чоловік та суворий бос. Але що буде, коли на його шляху з'явиться та, яка змусить порушити абсолютно всі правила?

* * * * *

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Аксінія Найт

490

відслідковують

Інші блоги

Герман Харрінгтон

133

Пишіть простіше...

Пишіть простіше... Ні цей пост не про техніку мінімалізму. Це роздуми про тренди та напрямки. Для розумних людей очевидно, що у світі йде низхідний тренд. Тренд деградації політиків, народів, мистецтва, культури..

Очерет

☀️ Експеримент здебільшого вдався))) ❀

А це означає, хлопчики й дівчатка, що Сяйво Темної Квітки - завершене. 45 розділів. 45, Карл! Майже 400 тисяч знаків! Більше, ніж будь-яка з моїх попередніх книг. Але то таке. З хорошого - я реалізував більшість того, що прагнув

Ірина Муза

Ми майже прийшли до фіналу...

Емоційне оновлення — Але ж ти кохаєш мене, крихітко, — крадькома подивився на мене Захар і посміхнувся тією своєю зухвалою, хтивою усмішкою. — Дуже! — погодилась я і задивилась на його профіль. Я дійсно його

Анна Руїна

Про паузи, реальне життя та нові обрії ✨

Привіт, мої незламні! Останнім часом моє життя нагадує динамічний сюжет — від фіналу "Поклику крові" до капітанства на інтелектуальному турнірі. І зараз я підійшла до моменту, коли треба зробити важливий вибір. Я

Віккі Грант

♥чорні Первоцвіти♥помста та пристрасть

Дорогі мої читачі♥ Ви щойно стали свідками моменту, від якого перехоплює подих. Події розвиваються настільки стрімко, що навіть мені, як автору, іноді стає страшно за своїх героїв. Ми пройшли крізь вогонь автокатастрофи